Ми всі стали споживачами ідей. Але що це дає? - Твоє Місто

Упродовж свого життя ми витрачаємо час на те, що є для нас неважливим. Наприклад – споживання, адже це найбільш марна трата часу. При цьому споживання буває різним – від продуктів до ідей та інформації. Головне наша проблема полягає у тому, чому ми споживаємо вже зроблене, а не генеруємо нове. Відповідь криється у відсутності ризику. Споживання є приємним, оскільки це задоволення власних потреб, це наша зона комфорту. Проте, воно ніколи не буває корисним, адже споживаючи чуже, ми рідко виробляємо своє. Про це розповів Влад Воскресенський – співзасновник компанії «Invisible Solutions» (InvisibleCRM) в рамках зустрічі на тему: «Еволюція IT індустрії в Україні: від аутсорсингу до продукту», організованого Львівською бізнес-школою УКУ. Далі подаємо пряму мову спікера.

Влад Воскресенський

Споживання і його (без)цінність

Найкращий приклад споживання, який можна назвати для інтелектуальних людей – це facebook. Людина читає підряд усі пости, які їй пропонує новинна стрічка, замість того, щоб прочитати розумний блог. Це є інформаційним споживанням, яке нічого не дає. Людина відчуває себе розумнішою, оскільки знає всі новини, але навіщо?

Коли ми споживаємо, то не продукуємо нічого нового. Ми виробляємо саме ту цінність, яка дозволяє нам оплачувати насолоду від споживання. Варто зрозуміти, що людина, яка займається наданням сервісу, залишає після себе дуже мало. До прикладу, якщо ти перукар і завтра тебе збив автобус, що після тебе залишиться? Лишень гарна зачіска. Якщо ти хороший перукар – відкрий перукарню і навчай робити зачіски інших. Сервіс – це самообман, людина думає, що робить дещо вагоме, проте слід, який вона залишає після себе в житті, малий. Можливо, таку людину хтось запам’ятає після її смерті, хоча навряд чи. Й навіть якщо запам’ятає, то ненадовго.

Україна – сировина для решти світу

В Україні можна помітити споживання заради того, щоб справити враження на інших. В США таке зустрінеш рідко. Натомість, в нас купити машину, яку ти не можеш собі дозволити, або IPhone, який людина оплачуватиме три роки, при його робочій спроможності рік – норма. Насправді, така річ тягне цілу країну вниз. Адже держава – це сукупність особистостей. Якщо 90% людей займаються такими дурницями, то вони генерують ВВП для тих, хто виробляє ці речі, що ми їх споживаємо. До прикладу, ми купуємо німецькі автівки, одягаємо в'єтнамські речі та користуємося китайською технікою. Самотужки ми не генеруємо нічого, а є сировиною для решти світу.

 Про недоцільність навчання

Багато людей після завершення навчання на бакалавраті, вступають на магістратуру. Згодом продовжують навчання на аспірантурі й, зрештою, захищають докторську дисертацію. Але така поведінка – це лишень прихована форма страху. Люди, котрі бояться створювати щось власне, нове, самообманом намагаються вчити все більше і більше, вважаючи що здобутих знань їм буде недостатньо.

Найкраще вчитися by doing. Я не кажу, що навчання є непотрібним, просто варто робити все вміру. Можна скільки завгодно вчитися плавати, але якщо ти для цього не стрибнеш у воду, то так і не попливеш.

Влад Воскресенський

Коли варто перейти зі споживання ідей чи знань до виробництва?

Правильна відповідь – учора. Кожен з нас уже втратив свій шанс, про який ми можемо шкодувати, опинившись зараз на смертному одрі.

Звичайно, на самому початку, коли почнете створювати власний продукт, вам доведеться зробити багато роботи, зокрема, споживати уже готові ідеї чи продукцію. Не вміючи нічого, не володіючи інформацією, не можна зробити круту річ.

Цікава річ, починаючи щось створювати ти стаєш потрібним людям. Вони самі тебе розвивають, купуючи продукт.

Варто розуміти, що у світі зараз ведеться велика конкуренція за людські ресурси. Сировина майбутнього – це не нафта й не газ, а людський мозок. Виявляється, що нафту можна замінити сонячною енергією, але для того, щоб це зробити, потрібно таку річ придумати й продумати як. Все в цьому світі може змінити проста людина, яка здатна генерувати зміни. Таким чином нині ведеться конкуренція за розум, за людей, які щось створюють.

Як почати?

Починати варто будь-коли і в будь-якому віці. Зараз планета живе в такому режимі, що існує ціла низка допомоги тим, хто прагне розпочати щось своє. Нині інвестиційна політика набагато краща, ніж 20 років тому. Людині можуть запропонувати гранти, інкубатори, тренінги, семінари, маркет-плейси та багато іншого. Більше того, інвестори самі шукають людей, які хочуть щось зробити.

Залежно від ідеї, завжди можна знайти те дно, відштовхнувшись від якого, почнеш спливати.

Мій рецепт дуже простий: перед тим, як почати щось створювати, варто знайти одну людину, котрій це було б цікаво. Якщо ви її знайдете, то сміливо сідайте і творіть: книгу, картину, програмне забезпечення, будь-що.

Існує ще одне правило: чим раніше ви розпочнете щось робити, то швидше наробите помилок. Відповідно, у вас нічого не вийде й ви наб’єте багато шишок. Проте, тим швидше ви знайдете рішення, як робити це правильно!

Про український фільм «Аватар» та про те, чому від України нічого не чекають

Раніше Україна в американців асоціювалась з Чорнобилем, а також її вважали російською областю. Нині, після подій Майдану, всі вже чітко знають – Україна є незалежною. У той же час в США не знають про наші здобутки на американському ринку. Наприклад, що PayPal – це компанія, створена українськими євреями, WhatsApp має українське коріння. Зокрема, ніхто не знає, що фільм «Аватар» наполовину намальований в Україні.

Ми не маємо власних історій успіху, які ми б навчилися піарити. Тож це дуже великий міф вважати, ніби від України щось очікують. У бізнесі важливо тільки те, що ти продукуєш, а ми свої здобутки замовчуємо.

Про найбільшу спроможність України

Порівнюючи Україну з країнами СНД, можна сказати, що ми є найбільш спроможними. Варто розуміти, що росіяни, до прикладу, завжди виробляли тільки на власний ІТ-ринок. У нас такого ринку немає, тому українцям довелось навчитись розбиратись в чужій економіці, розмовляти чужою мовою та продавати власну продукцію. Росіяни ж зараз такого не вміють, оскільки завжди працювали тільки внутрішньо, а не зовнішньо. Тож для України такі вміння – найбільша конкурентна спроможність.

Довідка. Влад Воскресенський – співзасновник компанії «Invisible Solutions» (InvisibleCRM), серед клієнтів якої «Microsoft», «Oracle», «Salesforce» та інші; співзасновник і голова правління «Afortio» – офшорної компанії з розробки програмного забезпечення; має великий досвід керівництва і розробки нового бізнесу;   здобув ступені магістра з відзнакою у сфері міжнародних бізнес-відносин та інформатики. співзасновник компанії «Invisible Solutions» Влад Воскресенський в рамках зустрічі на тему: «Еволюція IT індустрії в Україні: від аутсорсингу до продукту», організованого Львівською бізнес-школою УКУ.

Джерело: Твоє Місто