З 23 по 25 березня у Бізнес-школі УКУ відбулися благодійні заходи: лекція «Ecosystems of Innovation: Lessons to be Learned and Unlearned» та бізнес-сніданок «Brain Drain in Ukraine: Finding the Solution by Using Design Thinking». Запрошеним спікером був Беррі Кейтс, професор Стенфордського університету та Каліфорнійського коледжу мистецтв у Сан-Франциско. Окрім академічної діяльності, Беррі понад двадцять років працював у міжнародній консалтинговій компанії IDEO, де проводив дослідження на підтримку проектної роботи IDEO, а також займався консультуванням у сфері дизайну та інновацій. Він консультує уряди, компанії та наукові установи по всьому світу з питань, що стосуються дизайну та інновацій. Під час заходів Беррі поділився з аудиторією своїми дослідженнями у сфері інновацій та яку роль відіграє в них дизайн-мислення.
Під час заходу «Ecosystems of Innovation: Lessons to be Learned and Unlearned» Беррі поділився з аудиторією своїми дослідженнями у сфері інновацій та думками про те, як зробити нові кроки у створенні інноваційних проектів, вивчаючи досвід минулих років. Беррі розповів про історію розвитку дизайну в Кремнієвій долині, а також про те, як Україна може скористатися цими сильними сторонами і позиціонувати себе як основного гравця в інноваційній сфері.
Беррі представив аудиторії модель розробки продукту від створення нових технологій до аспектів впливу продукту на суспільство: «Мікропроцесорна революція, яку ми асоціюємо з такими компаніями, як Intel, National Semiconductor та деякими іншими, у сімдесятих роках минулого століття почала змінювати технологічний ландшафт і те, що ним керувало. Я зустрічався з багатьма з тих першопрохідців. Зараз вони вже немолоді, але дехто з них ще живий. І всі вони, майже без винятку, стали казково багатими. Так, як ви не можете повірити. Йшлося про винахід нової технології. І вони знають, що пристрасті, драйву, мотивації іноді буває мало. Вони були мотивовані тим, щоб втілити ідею нової технології в життя через десять років. І це зараз десятиліття Стіва Джобса і цілого покоління – мікропроцесорів. Комп’ютер на мікросхемі, але на мікросхемі, для більшості людей мало що означає. Він стає цікавим, коли його можна покласти в коробку», – сказав Беррі.
Беррі Кейтс зазначив, що роль дизайну в інноваційній екосистемі поступово змінюється і глобалізується. Якщо раніше дизайн був лише однією з ланок продукту, то зараз саме дизайн визначає основні операційні процеси нових технологій на ринку: «Дизайнери самі взяли на себе низку нових обов’язків. Найцікавіше, що відбувається: раніше дизайнери займалися тим, що згладжували шрифти на екрані або радіус миші. Настав час переходити до більш складних завдань. Я знаю дизайнерів, які сьогодні працюють над проблемою дитячого ожиріння – це є проблемою дизайну. Американські діти товсті, і коли ви приводите дитину на перший медичний огляд у віці трьох-чотирьох-п’яти років, то припускаєте, що вона матиме надлишкову вагу. Впоратися з цим – проблема дизайну. Вирішення проблеми підліткової вагітності у Східній Африці – проблема дизайну. Вирішення проблеми міського насильства в США – проблема дизайну. Робота з післявоєнною відбудовою України – також проблема дизайну».
Також Бізнес-школа УКУ провела благодійний бізнес-сніданок з топ-лідерами бізнесу та урядовцями «Brain Drain in Ukraine: Finding the Solution by Using Design Thinking». Гості заходу, серед яких були і випускники LvBS, мали нагоду поспілкуватися за сніданком з Баррі Кацом про проблему відтоку кадрів з України та обговорити, як методи дизайн-мислення можуть допомогти у пошуку рішень. Серед гостей заходу були представники влади, власники та топ-менеджери відомих українських компаній: SoftServe, GlobalLogic, Enzym, PryvatBank, Lviv Regional Administration, Superhumans Center, USAID, Sambay та інші.
«Проблема «відтоку мізків» в Україні існує на 2 рівнях, і кожен з цих рівнів пропонує можливості. Один з них – це повернення людей, які виїхали з України через війну. У нас було багато цікавих ідей про те, як створити стимули, пов’язані з якістю життя в Україні, яка є дуже, дуже високою, можливістю використання культурної лояльності. І друга річ – це реальність, що багато людей залишаться за кордоном: або надовго, або назавжди. Я виріс у Чикаго, де є одне з найбільших українських міст у світі. Воно, власне, називається «українське село». Так що це стара частина діаспори. І зараз ми маємо вже третє покоління українців, які будуть за кордоном. Ми повинні знати, як використати це як глобальну мережу, оскільки Україна переходить у наступну епоху – це друга частина виклику», – сказав Баррі Кац, професор Стенфордського університету та Каліфорнійського коледжу мистецтв.
«Ми поговорили з Баррі Катцем про те, що турбує суспільство – «виграти війну, програти битву вдома корупції, відступити від демократії – не отримати перемогу», а також про те, що це час, коли не тільки держава повинна перебудовуватися, але й кожен українець повинен взяти на себе відповідальність. Під час сніданку ми також обговорили залучення ветеранів, повернення українців та нові модальності взаємодії з «новою українською діаспорою». Одним із закликів до повернення має бути не лише забезпечення житлом тих, хто його втратив, створення робочих місць для тимчасово переміщених осіб у місцях їхнього проживання та працевлаштування, навчання тих, кого ми прагнемо повернути, але й “це твій шанс зробити щось добре, не просто добре, а велике, що ти повертаєшся до своєї культури і країни, яку ти можеш змінити». І, звичайно, все це має супроводжуватися різними інструментами заохочення. Повернення в Україну для багатьох – це не просто зведення кінців з кінцями за кордоном, а набагато вищий рівень життя і комфорту вдома. Я вважаю, що дуже важливо, що ми зараз цікаві не тільки через війну, і на нас можна випробовувати технології, але допомагаючи нам, країни допомагають собі, тому що суспільства змінюються, і ми можемо запропонувати не тільки інвестиційні можливості, але й нові моделі та смисли», – зазначила Наталія Петрова, керівник проекту USAID.
«Для мене було цінним, що на заході були присутні представники різних сфер: уряд, корпоративний сектор тощо. Ми всі начебто різні, але бачимо одну й ту саму велику проблему – «відтік мізків» в Україні. Після того, як ми визначили ініціативи, потрібно переходити до конкретних дій», – зазначила Олена Кузьмічова, генеральний директор ТОВ «Self-ERP», випускниця Бізнес-школи УКУ.
«Відтік мізків» став головною проблемою для українського бізнесу в останні кілька років. Українські фахівці мають якісну підготовку, яка відповідає потребам міжнародного ринку, а іноземним компаніям вигідніше наймати українців, оскільки це вимагає менших фінансових витрат, тоді як в Україні спостерігається дефіцит бізнесу (особливо малого та середнього) через нестабільність, високі ризики та нестачу ресурсів. Під час дискусії учасники заходу поділилися своїми думками щодо проблеми відтоку кадрів з України та обговорили, як дизайн-мислення може допомогти у вирішенні цієї проблеми.
Під час благодійних заходів нам вдалося зібрати 160 000 гривень для Стипендіального фонду Олега Воробйова. Дякуємо всім, хто долучився до благодійної ініціативи та зробив свій внесок. Підтримати фонд можна за посиланням: https://supporting.ucu.edu.ua/en/donate/?order=oleg_vorobyov
