У підприємництві поганий результат стає причиною збитків і банкрутств, тому дуже важливо докопатись до суті та зрозуміти справжні потреби клієнтів. Ця теза лежить в основі методу дизайн-мислення, про який під час модулю на програмі MSc in Innovations and Entrepreneurship розповів викладач Олександр Акименко, засновник компанії «Платформедіа» та «Yes&Design», стипендіат програми JSK Fellowships у Стенфордському університеті.
Своїми висновками з навчання ділиться учасниця VI групи програми MSc in Innovations and Entrepreneurship Львівської бізнес-школи УКУ Олеся Яремчук:
« – People not always do what you think they do.
– People not always do what you tell them to do.
– People not always do what they think they do.
– People not always do what they say they do.
Так сказала американська антропологиня Маргарет Мід, але наше сприйняття цих слів, як і те, що вона насправді хотіла нам сказати, теж може різнитися.
Інтерпретація. Все, що ми сприймаємо та відтворюємо, проходить крізь суб’єктивні фільтри та змінюється. Про це писав Фрідріх Ніцше («Немає фактів, є лише інтерпретації»), це досліджувала Сюзен Зонтаг у збірці «Проти інтерпретації та інші есеї», про це дискутують сотні сучасних науковців. Вважаючи, що знаємо про потреби людини, ми теж часто інтерпретуємо. Тлумачимо реальність, пристосовуючи її до своїх поглядів. І часто приходимо до небажаних результатів.
У підприємництві поганий результат стає причиною збитків і банкрутств, тому дуже важливо докопатись до суті та зрозуміти справжні потреби клієнтів. Ця теза лежить в основі методу дизайн-мислення, про який на модулі розповідав наш викладач Олександр Акименко. Класичним прикладом помилкового розуміння проблеми є історія з водокачками в Африці, яка мала б частково вирішити питання з браком води. Ідея дослідників полягала в тому, що після встановлення водокачок, скажімо, в Мозамбіку, діти, граючись, крутитимуть велике, приєднане до насоса колесо, і вода викачуватиметься до резервуару. Це мало б полегшити доступ до води. В результаті після активної кампанії зі збору коштів донори встановили 42 тисячі таких водокачок у 21 країні.
Але щось пішло не так: зараз вони іржавіють і бавиться там лише вітер. Виявилось, що діткам ця іграшка не особливо цікава, а жінкам звичніше та зручніше ходити по 5 кілометрів на день за водою, бо таким чином вони відпочивають від хатніх справ і дорогою спілкуються з друзями. В підсумку мільйони доларів пішли в нікуди. Біл Ґейтс врахував цей досвід, і, дослідивши ситуацію, знайшов значно дешевший спосіб допомогти бідному населенню Африки. Він почав роздавати в Африці курей, по парі на родину. Ідея в тому, щоб, вирощуючи птахів, жінки мали вищий дохід та більший вплив на рішення в сім’ї.
Думаючи про дизайн, у нас виникає перша асоціація – дизайн графічний. Натомість про дизайн для досвіду, дизайн для надання послуг, дизайн для інновацій, дизайн для трансформацій, дизайн для сталого розвитку та дизайн для стратегії чуємо значно рідше. А такий підхід до дизайну не просто робить речі красивими, а допомагає креативно вирішувати проблеми. Усе це – аспекти дизайн-мислення, яке є спробою подивитися на питання з інших, часом несподіваних, перспектив, внаслідок чого може з’явитися нове рішення.
Наприклад, у Непалі завдяки дизайн-мисленню змогли вирішити проблему високої смертності недоношених дітей та врятувати життя 200 тисяч немовлят. Приїхавши на місце, поспілкувавшись із населенням, побувавши в лікарнях, дизайнери докопалися до глибинної проблеми та змогли її вирішити.
Читайте також. Блог інноваторів: три класифікації витрат, які повинні розуміти підприємці
У процесі глибокої розмови, спостерігаючи, та будучи з людиною, ми можемо довідатись про справжню проблему. Тому у методі дизайн-мислення, наголосив Олександр Акименко, коли процес розробки починається з конкретної проблеми, тобто дизайнерського завдання, важливою є емпатія.
Саме вона допомагає глибше пізнати нашого реципієнта уявити себе на місці іншої людини і зрозуміти її почуття, бажання та поведінку. Головне на цьому етапі – зрозуміти, як і чому люди роблять певні вчинки у своєму житті, чим вони живуть і які речі є цінними для них.
5 березня Ideas Lab: Створи та продавай! Досвід компанії LaMetric
У моїй репортерській роботі емпатія є ключовою і ті підходи, які використовуються в дизайн-мисленні, тотожні тим, які практикую я. Разом із журналісткою Марічкою Паплаускайте ми вивели правило трьох «С» у репортерстві (на противагу тим шістьом, яке застосовує телебачення: скандали, сенсації, страх, смерть, секс, сміх). А саме у розмові з людиною важливо слухати, спостерігати та співпереживати.
Ті ж listen,look та try є інструментами для першого рівня у підході дизайн-мислення – empathize. Інтерв’ю – короткі та глибинні – дають можливість наблизитись до людини та дізнатись, що вона думає. Тут важливо не повчати, не заперечувати, не критикувати, а слухати і чути.
Shadowing – ще один важливий метод, який у репортерстві означують як «бути мухою на стіні», коли дослідник проводить час з людиною, не вирізняючись із загального контексту. Вивчаючи реальність, ми можемо зрозуміти як є насправді. У видавництві «Човен», яке я розвиваю спільно з організацією Lviv Media Forum та заради вдосконалення роботи якого навчаюсь у LvBS, ми видаємо репортажну та документальну літературу. Це теж спроба краще зрозуміти світ і нашу дійсність. У цих підходах багато антропології, але саме на перетині технологій, підприємництва та, власне, розуміння людських проблем та цінностей зароджується найцікавіше».
У Львівській бізнес-школі УКУ розпочалася реєстрація на Pre-development program – інтенсивну програму розвитку ідей та запуску проекту на ранній стадії. Дізнатись деталі.
