Те, що наше життя за 15 років докорінно зміниться завдяки технологіям – беззаперечний факт. Роботизація: до прикладу, в офісах нам допомагатимуть асистенти зі штучним інтелектом, а деякі футуристи передбачають, що машини будуть присутні і в радах директорів компаній. Нейростимуляція: для підвищення продуктивності праці людське тіло і мозок будуть вдосконалювати все більше. Звідси зростає попит на підсилення кібербезпеки. Персоналізація в маркетингу: наші емоції і настрій будуть регуляторами рітейлу, функціональності розумних будинків, кар’єри. Список інновацій безкінечний, проте одних технологій та суто емпіричних знань для нашого майбутнього – недостатньо.
Людина зрозуміла, що рефлексія, спілкування, пошук відповідей на «вічні» запитання про сенси – це те, що впливатиме на долю людства не менше, ніж винаходи і технології. Світ став тіснішим, час – насиченішим, люди – ближчими, обмін інформацією пришвидшився. Коло знайомств наших батьків обчислювалося десятками, наше – тисячами і, все частіше, десятками тисяч. І у такому стрімкому розвитку людству важливо не втратити вміння відчувати, роздумувати і аналізувати.
Впевненість у тому, що для блага людства достатньо розвивати технології та бізнес, тривалий час домінувала. Гуманітарні дисципліни, в тому числі й «мати всіх наук» – філософію, розглядали виключно як «статті витрат»: ставлення було поблажливим, але не надто серйозним. Саме тому Літня Філософська Школа УКУ поєднала в собі технологічні знання, досвід бізнесу та філософські дискусії. У Школі 2018 року «Нові технології, соціальні медіа і майбутнє демократії», яку організував Центр етики та технологій LvBS спільно з кафедрою філософії УКУ за підтримки Фонду Конрада Аденауера та Українського католицького університету, взяло участь 30 учасників та 11 викладачів, які провели 13 лекцій, 2 семінари та 2 воркшопи.
Учасники також взяли участь у підсумкових оксфордських дебатах, де обговорили теми «Чи зможе Україна стати членом «ойкумени» – спільноти розвинутих країн?» та «Технології і демократія: сприяння чи загроза?».
Важливим чинником ставлення людини до інновацій, є її розуміння власної ідентичності. Професор Олександр Фільц (фахівець із психіатрії та психотерапії) запропонував авторську концепцію ідентичності, яка базується на двох принципах: довіра до мого способу життя (modus vivendi) і довіра до моєї здатності бути відкритим до оточення (modus operandi). У зв’язку з поширенням досвіду «інших» реальностей (віртуальна, змішана, доповнена), важливим питанням сучасної психіатрії і психології також є концепція очевидності. Під час лекції та практичних занять, учасники також ознайомилися з філософськими та психологічними підходами до розуміння та означення «очевидності».
Про те, як працюють сучасні технології, принципи їх розвитку та сфери застосування, розповів Зеновій Матчишин, CTO компанії Altrana та випускник програми MSc in Technology Management Львівської бізнес-школи УКУ. Під час лекції «Вступ до перспективних технологій» учасники спробували побути в ролі розробників та зрозуміти, як працює штучний інтелект і глибинне навчання, віртуальна реальність, блокчейн та квантові обчислення.
Яким буде бізнес майбутнього розповів Іван Лешко, віце-президент з фінансових сервісів компанії SoftServe, а разом з Валерієм Пекарем, викладачем Львівської бізнес-школи УКУ та Києво-Могилянської бізнес-школи, учасники вчилися моделювати майбутнє та складати прогнози для різних сфер життя: медицини, освіти, політики тощо. Під час лекції «Глобальна зміна парадигм: нове мислення, нова економіка, нові кордони» Валерій Пекар ознайомив студентів з економічними, соціальними, психологічними та політичними змінами, які відбуваються у наш час під тиском технологічного стрибка.
Під час лекцій із соціальної інженерії, які викладав Євген Ланюк, кандидат політичних наук, викладач УКУ та ЛНУ ім. І. Франка, учасники вивчали, як соціальні мережі змінюють суспільство та політику, знайомилися із актуальними практиками впливу і контролю (китайська система соціального кредиту).
Під час практичного заняття, яке провела засновниця конференції X-Mind Анна-Марія Фокшей, присутні вчилися аналізувати мову соцмереж та профілі лідерів думок.
Чи існують принципи ведення війни у кіберпросторі? Який потенціал держав та різноманітних організацій у цих війнах? Як розраховувати інвестиції в кібербезпеку за моделлю Гордона-Лоба і що таке «почерк» кібервійн? Відповіді на ці та інші запитання дав Володимир Стиран, експерт у сфері кібер-безпеки, співзасновник «Berezha Security», лідер «OWASP Kyiv».
Вплив нових технологій слід обговорювати цілісно усіма сторонами людського суспільства: політиками, науковцями, філософами, бізнесменами, освітянами і т.д. Віримо, що учасники Літньої Філософської Школи УКУ-2018 вже у найближчому майбутньому прийматимуть важливі рішення як лідери громад, керівники компаній, члени урядів. Багато з цих рішень будуть пов’язані з технологіями та інноваціями і відтепер в учасників Школи є більше знань і розуміння цих тем. А ми з нетерпінням чекаємо зустрічі на Літній Філософській Школі наступного року!
