Український сімейний бізнес — у центрі опору під час війни

Ранія Лабакі, доцент і директор Дослідницького центру сімейного бізнесу EDHEC

Тоді, коли бойові дії тривають, українські сімейні компанії демонструють здатність до опору, організованості та духу солідарності, які зумовлені їх культурою стійкості, що впродовж історії постійно зміцнюється. 

Згідно з визначенням Європейської Комісії, бізнес, незалежно від його розміру, є сімейним, якщо більшість прав щодо прийняття рішень (прямих чи опосередкованих) належить члену (чи членам) сім’ї, які створили або придбали капітал компанії та якщо щонайменше один представник сім’ї офіційно залучений до корпоративного управління.

Вивчивши динаміку стійкості сімейного бізнесу, у тому числі й українського, під час кризи Covid-19 для дослідницької роботи (яка незабаром буде представлена на конференції International Family Entreprise Research Academy Conference), було проведено первинний аналіз їхньої поведінки, а також перспективи протягом перших тижнів, які нація пережила у стані війни.

Сімейні компанії в Україні, як правило, очолюють представники першого та/або другого покоління, що зумовлено історією країни, яка тривалий час жила в умовах соціалізму. Згідно із дослідженнями Бізнес-школи УКУїхні цінності та їхні стратегічні цілі є пріоритетнішими в порівнянні з матеріальними та фінансовими факторами. Зокрема, в основі їхньої роботи лежить концепція відповідальності за спільні цілі. 

Збір даних відбувався довкола трьох основних питань:

  • Яким чином компанії сприяють зусиллям опору?
  • Як їхнє управління сприяє перерозподілу їхньої діяльності?
  • Яка підтримка їм потрібна, щоб вижити?

 

«Український дух»…

Під час цієї кризи сила справжнього «українського духу», схоже, відродилася. Вписаний в ДНК нації, яка протягом останніх десятиліть, з покоління в покоління переживала серйозні кризи, сьогодні він втілюється в прагненні українських родин, які мають сімейний бізнес, продовжувати свою економічну діяльність та розвиватися, незважаючи на всі виклики. 

Як сказав Ростислав Вовк, співзасновник компанії «Кормотех», яка виготовляє корми для кішок і собак, після двох тижнів конфлікту: «Вчора у нас була стратегічна сесія. Ми повинні бути готовими до майбутнього». 

Цей дух обертається навколо «спільної мрії», терміну, який використовують опитані нами менеджери, говорячи про процвітаючу та незалежну націю, яку підтримують родини та бізнес. 

Стійкість — це ключ, який оживляє та зміцнює їх в часи випробувань та небезпек, зумовлених війною

Стійкість сімейного бізнесу визначається як динамічний процес, викликаний настанням негараздів, що сприймається членами сім’ї як виклик, оскільки він становить загрозу гомеостазу системи (або її рівновазі), як у випадку війни в Україні, в очах родин українських підприємців. Стійкість розвивається через поступове пристосування до негараздів, чому сприяють можливості сімейного бізнесу щодо поглинання (ресурсів), оновлення (підприємницької орієнтації), привласнення (історії та історичних цінностей) та соціального капіталу (див. статтю, опубліковану в Японії в книзі The Family Business Yearbook 2022 у Hakutou Shobou Editions).

Кола взаємної лояльності

Цей «український дух» рухається вперед завдяки значній лояльності членів сімей, що контролюють бізнес, один до одного та до зацікавлених сторін і навпаки.

Впродовж своєї історії ці сімейні бізнеси, фактично, переплітали стосунки між поколіннями та партнерами, що виявилось особливо важливими в цій кризі. У центрі, сім’я являє собою міцне ядро, до якого тяжіє мережа потужних солідарностей. І це підтверджується на місцях.

У компанії «Кормотех» розповідають, що їх партнери швидко продемонстрували свою підтримку. За словами менеджера: 

Вони не просто запитали, як у нас справи, а яку допомогу вони можуть нам надати негайно

Підприємства, з якими пов’язані ці компанії, також мобілізуються заради допомоги. The Family Business Network International, найбільша у світі мережа сімейного бізнесу, представлена в 65 країнахпублічно висловила свою позицію на підтримку українського сімейного бізнесу. Члени мережі брали участь у гуманітарній роботі відповідно до їхнього досвіду та сфер діяльності.

Наприклад, сімейний бізнес Day Lewis Pharmacy, розташований у Великобританії, допомагає з першого тижня війни, збираючи ліки, медичне обладнання та інші товари першої необхідності. Регулярні зустрічі дозволили членам мережі залишатися в курсі справ, ділитися передовим досвідом і, таким чином, продовжувати докладати зусиль задля солідарності під час війни.

Між тим, керівники сімейних компаній швидко надали підтримку своїм співробітникам. З одного боку, вони допомогли працівникам безпечно добиратись до місця роботи; а з іншого боку, вони сприяли організації переїзду та проживання сімей своїх співробітників, які виїжджали до сусідніх країн. Вони також приймали у своїх домівках родичів, які втекли з більш постраждалих від війни регіонів.

Українські сімейні компанії також продовжили свою діяльність на патріотичному фронті, беручи участь у створенні та популяризації фондів підтримки армії у її зусиллях по захисту країни, а також надання допомоги постраждалому населенню. 

Отже, усі зацікавлені сторони сімейного бізнесу об’єднуються: зникає відмінність між акціонерами, керівниками, клієнтами, постачальниками, працівниками, громадами та владою. Ця єдність або навіть злиття всіх цих кіл дозволяє їм ефективніше підтримувати один одного та відстоювати свої принципи, щоб знайти рівновагу, подібну до довоєнного періоду, або новий баланс, який міг би дозволити здійснити спільну мрію. 

 

«Бізнес як зазвичай»

Гнучкість, яка лежить в основі економічної моделі, характеризує ті сімейні компанії, які стикаються з викликами війни, і цьому сприяє їхнє управління. Останнє дає змогу бізнесу передавати довгострокові сімейні цінності, сприяти створенню довгострокового капіталу та надавати важливі навички, зокрема з точки зору управління ризиками, необхідні під час кризи. 

Сімейна компанія Barcom LLC,що спеціалізується на виробництві продуктів харчування на основі свинини, знаходиться поблизу Львова з мережею магазинів по всій країні, наочно ілюструє це спостереження. З перших тижнів війни компанія зіткнулася як з фінансовими труднощами, так і з труднощами з постачанням: потрібно було годувати тварин і оплачувати товари в умовах сильно порушеної міжнародної фінансово-кредитної системи.

Як і більшість українських сімейних компаній, «Барком» є молодою та гнучкою структурою. Хоча нещодавно, її досвід в управлінні дозволив їй ефективно відновитися після початку вторгнення в Україну.

Як пояснює її менеджер Олег Баран, компанія швидко розробила свою систему ризик-менеджменту, започатковану під час Covid-19 та адаптувала її до нинішньої кризи. 

Розширене та уточнене картування ризиків призвело до стратегічних дій, які слід впроваджувати за різними сценаріями, від найбільш песимістичного до найбільш оптимістичного з точки зору наслідків. Компанія продовжувала свою діяльність, поступово пристосовуючи її до мінливого контексту за допомогою цієї матриці управління ризиками. 

Таким чином, компанія змогла швидко переглянути свою бізнес-модель, зосередившись на ключових партнерах з точки зору фінансових ресурсів та інших джерел постачання, з метою подолання труднощів, пов’язаних з оплатою, фінансуванням та обслуговуванням виробничої діяльності. 

Компанія «Кормотех» також продовжила діяльність, переглянувши свою бізнес-модель. Це сприяло створенню Save Pets of Ukraine (укр: Врятуйте тварин України), метою якого є порятунок собак і котів, які постраждали від війни. Лише за два тижні вона доставила понад 93 тонни корму для тварин, які цього потребували. Гуманітарну допомогу отримали понад 200 притулків чи волонтерів. Використовуючи іноземні пожертви для фонду, компанія виділяє йому необхідні продукти, що дозволяє фонду виконувати свою місію. Таким чином, з одного боку, підтримується діяльність сімейного бізнесу, а з іншого – рятуються життя тварин.

Імпульс солідарності з Україною був помітний і в інших європейських сімейних компаніях, ще з перших двох тижнів війни. Деякі, як-от HermèsIkea та Swarovskiшвидко публічно продемонстрували свою підтримку українцям і вирішили – принаймні тимчасово – припинити продажі та/або виробничу діяльність у Росії, водночас надавши постійну підтримку своїм місцевим командам.

Інші, менш відомі в Україні та Росії, зробили свій внесок іншим чином. Наприклад, англійський банк C. Hoare & Co. склав список надійних благодійних організацій, до яких  можуть звернутись іх клієнти, щоб допомогти українцям. Співробітники компанії Heppner у Франції ініціювали солідарну та спонтанну мобілізацію, зробивши доступною логістичну транспортну систему компанії для доставки допомоги в Україну. 

Також були мобілізовані інші європейські організації, які займаються сімейним бізнесом. Інститут сімейного бізнесу в Польщі зібрав сімейні підприємства разом на щорічній конференції 28-29 березня і запросив експертів, поділитися своїми знаннями, щоб допомогти їм вистояти в часи війни. 

Майже через два місяці з початку війни ці сімейні компанії продовжують бути прикладом стійких організацій з гнучкими бізнес-моделями, які вдалось втілити в життя завдяки лояльності, яка існує і продовжує  розвиватись заради всіх зацікавлених сторін.

 

Джерело: https://lvbs.top/mxm

Переклад: UCU Business School