Нещодавно ми розповідали про те, як учасники Бізнес-школи УКУ та студенти Українського Католицького Університету ініціювали проект щодо звернення уваги світової спільноти на війну в Україні. Проект швидко розлетівся інтернет-мережею, його активно поширюють ЗМІ, ЗСУ та люди з різних країн.
Ми поспілкувались із координаторкою проекту, Христиною Марцінковською, учасницею магістерської програми Innovations and Entrepreneurship у Бізнес-школі УКУ про те, як з’явилась ідея проекту, про виклики та подальші плани бойкотування співпраці світових компаній із росією.
Як з‘явилася ідея створення проекту?
«Спочатку, в перший-другий день війни, я просто ловила в інфопросторі одиночні активності: десь треба було писати компаніям з проханням відключити росію від свіфта, десь позначати світові організації, і просила про це людей, які читали мій блог раніше. Напрям викристалізувався пізніше: ми з командою спочатку багато працювали з рекламними кампаніями на рос.аудиторію, але дуже швидко зрозуміли, що там все втрачено. Щоб вигнати тих людей на мітинг або спровокувати повстання чи громадянську війну, треба, щоб вони відчули голод. Один лиш свіфт до цього відчуття не призведе. Apple перший заявив, що виходить з ринку, і я подумала: як Apple може, то й інші теж. Ну і пішло-поїхало.
Я б могла плести сітки, але плела б їх повільно і без ентузіазму, тому організовую процес створення інформаційних кампаній.
Зараз візуали хто тільки не використовує. Безліч команд таргетологів як мінімум. Публікують учасники мого каналу, а від них роблять скріншоти і публікують у себе інші люди. Час від часу адміністратори пабліків приходять і питають, чи можна забрати собі на поширення. Не просто можна, – треба, я щаслива від того, що це використовують, і що проект в кінцевому результаті працює», каже Христина Марцінковська, координаторка проекту.
Скільки людей працює у вашій команді?
«Працюють над проектом дуже багато команд. Найперше – я зібрала в своєму особистому телеграм-каналі більше пʼятисот людей, більша частина з яких постійно шукає інформацію, надсилає інфоприводи. Потім цю інформацію перевіряє одна чи дві команди, бо нашим пріоритетом є відсутність фейків. Тоді інфопривід за умови, якщо він правдивий, перетворюється в конкретну ідею на кампанію: копірайтери пишуть меседжі та тексти, дизайнери беруть в роботу реалізацію візуальних подач.
Скільки загалом людей працює? Поняття не маю. Цілі команди, багато команд, з багатьма людьми я не знайома особисто, бо контактую лише з менеджерами, але дуже хочу познайомитись з кожним особисто після нашої перемоги.
Величезна кількість студентів допомагали та допомагають мені з контентом. Наша спільнота дуже долучилася, разом ми творимо велике діло».
Ви активно викладаєте візуали проекту і на свою особисту сторінку. В інфопросторі, на жаль, є і неприхильники, зокрема громадяни росії. Чи зустрічали ви скарги на можливий бан? Чи були хейтери? Якщо так, то як ви з ними боролись?
«Я дуже обережна з хештегами і стараюсь не провокувати зайвої уваги. Друге – росіяни більше зайняті пошуком доказів, наприклад, чому бомба в пологовий в Маріуполі – це фейк. У них за пріоритет – самообман і його підтримка. Інформаційну кампанію про бойкот брендів вони ігнорують, бо сприймають санкції компаній як «я обійдусь і без Макдональдсу». Вони зовсім не думають, що насправді означає закриття семиста ресторанів для економіки росії. Навіть якщо ми говоримо про збереження якихось зарплат працівникам, все одно дуже багато операційних витрат скорочуються, відповідно, податків платиться набагато менше. Я не те, щоб великий економіст, але розумію це точно краще, ніж блогери, які демонстративно розбивають айфони об бетон в протест. Смішні».
Який візуал із закликом бойкоту росії набрав найбільше взаємодій та поширень у мережах?
«Найкраще проявився Макдональдс. Але, думаю, справа не в самій картинці. Насамперед тому, що це, по-перше, впізнаваний бренд, а, по-друге, коли я робила першу партію креативів, то чула, що «Це ж франшиза, вони ніколи не підуть». Там вже зʼявився якийсь спортивний інтерес, хто кого, і чи взагалі такий бренд можливо змусити покинути ринок.
А так то все дуже індивідуально. З моєї сторінки люди найчастіше репостять собі косметичні компанії і техніку, бо маю таку цільову аудиторію. В ІТ репостять бойкот різних хмар і ІТ компаній, назви яких я вперше побачила, коли давала технічні завдання на креативи».
Які подальші плани? Що буде далі, коли проект завершиться?
«Компаній, які не пішли, ще дуже багато. І як показує практика, вони не йдуть, поки не починається публічний тиск – сидять собі тихо, поки ніхто не чіпає, а починаєш закликати – то одразу листи про «ми глибоко стурбовані війною, і тому ідемо з росії».
Зараз ми заледве опрацювали популярні компанії, а є ще безліч тих, які не дуже публічні, і про які більшість з нас не чуло ні разу, але від продукції яких дуже залежить виробництво вітчизняних товарів в росії. Тому вони – наступна ціль.
Після них треба буде працювати і з українським ринком, бо знали б люди, навіть ті, які зараз активно бойкотують росію, скільки всього російського вони купують з полиць супермаркетів, і скількома російськими сервісами користуються!
Також, крім роботи з компаніями, час від часу ми випускаємо кампанії для українців – про безпеку поведінки в мережі, про те, що робити з інформацією, як перевіряти, куди надсилати. Чим довше триває війна, тим більше проблем виринає і наших, внутрішніх. Крім краху економіки росії, є ще економіка наша, скоро актуальними будуть проблеми з працевлаштуванням, з відновленням роботи підприємств, постане питання зміни формату роботи на захід, і там теж може бути немало роботи в інфопросторі, просто за неї ми візьмемось пізніше».
Що побажаєте зараз українцям?
«Могла тут попросити всіх скачувати твіттер і йти публікувати наші креативи, але вважаю, що кожен має бути на своєму місці і робити те, що вміє найкраще.
Хтось, може, і з твіттером міг би розібратись рано чи пізно, але той хтось чудово координує процес перевезень для біженців, і в такому випадку сотня щасливо евакуйованих сімей – важливіше, ніж плюс одна картинка в інфопросторі.
Бажаю українцям не здаватись. Допомагати собі триматись на плаву. Цінувати свій вклад в перемогу, яким би він не був. Цінувати вклад в перемогу інших, яким би він не був. Вірити в краще, готуватись до гіршого. Дякувати. Підтримувати. Любити і радіти. Та й все».
Слідкуйте за проектом, поширюйте заклики до компаній, позначайте їх та пам’ятайте, що разом – ми велика сила!
