Бути творчим – це бути собою. Творчість – уділ не лише геніїв чи, як ми любимо казати, “креативних людей”. Вважаю, що кожен з нас може бути творчим, незалежно від роду занять, сфери інтересів чи статусу. Творчість – це не якесь досягнення, красива картина, музичний чи театральний перформенс. То вже, радше, результати творчого буття людини. Мені, скажімо, доводилось бачити картини, читати поезію, в яких енергії творчості не відчувалось ні на мить. Також я зустрічала людей, які з такою любов’ю і медитативністю займались “звичайною” роботою, наприклад, готували їсти, що потім їхню страву інакше, ніж шедевром, просто не назвеш. І там відчувався справжній смак творчості.
Тому питання, чим творчість є для кожного з нас, залишаю відкритим і не претендую на професійне трактування, якщо таке взагалі можливе. Особисто для мене, творчість – це, власне, якість буття, це те, як ми ставимося до нашого життя, те, що і як ми пропонуємо взамін на неймовірний дар – бути тут і зараз на цій найкрасивішій з планет. Бути творчим – це усвідомлювати себе, свої істинні, а не нав’язані кимось потреби, трансформовувати можливості в результати.
Справжня творчість приходить через роботу над собою, усвідомлення своєї цілісності, внутрішньої сили та гармонії, тобто через реалізацію своєї неповторної індивідуальності. І якщо творчість приходить хоча б раз, то буде з вами завжди. Ви будете шукати її, впізнаючи за ні з чим незрівнянним ароматом легкості, відчуттям правильності та ясності шляху, по якому прямуєте. Також вона може бути хорошим критерієм/індикатором розуміння того, коли щось пішло не так, і у житті прийшов час для змін.
Творчість буде підтверджувати свою присутність у вашій усмішці, блискові очей та відчутті радості, свободи. І тоді все, що б ви не робили, буде свіжим, унікальним, творчим. Звучить надто ідеалізовано? Я так не думаю. І пропоную декілька конкретних кроків з власного досвіду, які, можливо, і вам допоможуть відкрити у собі якість творчості чи підштовхнуть до її інтенсивнішого прояву.
Григорій Сковорода у “Вдячному Еродієві” писав: “Не вчи яблуню родити яблука: вже сама природа її навчила. Загороди її лише від свиней, зріж будяки, почисть гусінь…”. Це все про те, який вибір ми робимо щодня, з якими людьми спілкуємось, куди і на що саме витрачаємо наш час та ресурси, на чому фокусуємо увагу.
Так-от, про вище згадані кроки:
~ Практика медитації. Для мене це номер один у відповідь на життєві виклики та емоційні зони турбулентності. Досвід тиші, усвідомлення, любові, які я отримую під час медитації, вважаю просто безцінним. І саме цей досвід – мій перший пріоритет.
~ Спорт. Коли ми нездужаємо чи навіть просто “не в формі”, проявлятись творчо досить важко, а іноді просто неможливо. Енергії бракне на вкрай необхідне, а творчість – це надлишок, прояв щедрості, те, що ви можете подарувати іншим. І тут в багатьох випадках допомагає спорт. Кілька років тому я вибрала східні бойові мистецтва. Інколи буває хочу “переключитись” чи відпочити від тренувань – переходжу на плавання чи біг. Тут мова не про заняття на результат, а для того, щоб отримати задоволення, відчути себе більш живими, краще розуміти своє тіло та його можливості.
~ Перебування на природі. Для мене будь-яка стихія – це найпотужніший прояв і доказ творчості. Біля води почуваю себе просто фантастично збагаченою, гори люблю на генетичному рівні. Якщо немає можливості виїхати за місто, не роблю з цього проблеми. Чекаю на день, коли якась стихія проявить себе інтенсивніше (скажімо дощить, сильний туман чи вітряно), і йду гуляти. Одна з давніх мудростей, яка мені є дуже близькою, звучить так: “Хто не розуміє, як виник вогонь, той згорить в ньому, бо не знає коренів вогню. Хто не розуміє воду, той не знає нічого… Хто не розуміє, як виник вітер, того вітер носить. Хто не розуміє, як виникло тіло, в яке він огорнутий, той помре з цим тілом… Хто не розуміє, як прийшов, не зрозуміє і свого відходу”. Переконана, спостереження за стихією, спілкування з природою відкриває двері до багатьох смислів.
~Пробувати нове, весь час відсвіжувати власний погляд на речі. Це добра протидія шаблонному мисленню, емоційному “зависанню” чи блуканню ментальними колами. Тут найбільше, звісно ж, допомагають подорожі. Чим більше подорожей, тим менше страху, упередженості, неприйняття іншого. Натомість – більше довіри до життя, до себе, до людей довкола та ситуацій, в які потрапляємо. Завжди відчуваю величезну вдячність після нагоди докласти ще один пазл у свою карту світу.
~ Рухатися до “сродної праці”, іти глибше в те, від чого розкривається/росте душа, працювати над тим, що “витягує” творчість на поверхню. Я впевнена, що кожному з нас є що показати іншим. І це щось може бути творчим, новим, неповторним.
Будьте творчими, будьте собою! У будь-якому випадку, спочатку станьте собою. Відчувши свій правдивий внутрішній потенціал, творчість не зможе не прийти.
Роксолана Кравчук, менеджер проектів по співпраці Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS)
