Запрошуємо випускників та учасників магістерських програм Бізнес-школи УКУ на наступну зустріч Книжкового клубу, де обговоримо книгу: «Який чудесний світ новий!» Олдоса Гакслі.
У своїй праці «Який чудесний світ новий!» Олдос Гакслі представив похмуру сатиричну візію утопічного майбутнього, в якому людей генетично продукують, фармацевтично анестезують і ретельно контролюють для пасивного служіння панівному ладу і «всезагальному благу». Книга, яка захоплювала і жахала не одне покоління читачів, залишається й дотепер на диво актуальною своїми застереженнями і пророцтвами, що збуваються і стають життєвими реаліями сучасного світу.
Цю книгу ми будемо обговорювати в новій локації випускника програми Key Executive MBA 2019 р. о. Ростислава Пендюка – простір Софійський Схил, що у Винниках.
Дата: вівторок, 30 липня
Локація: вул Галицька вулиця, 46А, Винники, Львівська область (мапа)
Час: 17:30
Тривалість: близько 3 годин
Участь тільки для випускників та учасників магістерських програм Бізнес-школи УКУ та їх гостей.
Реєстрація обов’язкова.
Як відбуваються зустрічі Клубу, дивіться у Меморандумі.
Переглянути список книг на 2024 рік можна тут
Ми раді отримати пропозиції локацій для наступних зустрічей Клубу від вас, наші випускники, у цій формі.
Пригадуємо, що мета клубу – об’єднати випускників довкола читання і рефлексій передусім бізнес-літератури, але не лише її, із залученням експертів і в клубному форматі UCU Business School Alumni. Це також можливість спілкуватись у спільноті Alumni, lifelong learning, особистісний розвиток. Книжковий клуб діятиме на постійній основі, зустрічі відбуватимуться раз у два місяці. Книжки обиратимуть учасники клубу з переліку, який формуватиметься за рекомендаціями викладачів школи, світових бестселерів, топ-книг із різних напрямків. Членом клубу можуть стати випускники та учасники магістерських програм UCU Business School і запрошені експерти.
Довідка:
Роман-антиутопія англійського письменника Олдоса Гакслі (англ. Aldous Huxley) написаний у 1931 році та опублікований у 1932 році.
Дія роману розгортається у футуристичній світовій державі 632 року «Фордівської Ери», громадяни якої живуть у соціальній ієрархії, заснованій на інтелекті, і передбачають величезні наукові досягнення в репродуктивних технологіях, навчанні сну, психологічних маніпуляціях і класичному обумовленні, які поєднуються, щоб створити антиутопічне суспільство, якому кидає виклик герой оповідання. Автор, онук видатного біолога Томаса Генрі Гакслі, побудував світ свого роману, вклавши в нього своє ставлення до сучасного йому американського суспільства, заснованого на принципах доцільності і надмірного споживання. За цією книгою Гакслі написав есеїстичну оцінку «Відновлення прекрасного нового світу» (1958) і свій останній роман «Острів» (1962), утопічний аналог. Цей роман часто порівнюють як інверсійний аналог роману Джорджа Орвелла «1984» (1949).
У 1999 році Сучасна бібліотека (Modern Library) у своєму списку, який видається з 1917 року видавництвом «Random House LLC.», поставила «Прекрасний новий світ» на 5 місце 100 найкращих англомовних романів ХХ століття. У 2003 році Роберт Маккрам, написавши для The Observer, включив «Дивний новий світ» у хронологічному порядку під 53 місце в «100 найкращих романів усіх часів», а в опитуванні BBC The Big Read цей роман посідає 87 місце. Твір отримав номер 23 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.
«Прекрасний новий світ» часто заборонявся та оскаржувався з моменту його первинної публікації. Вона потрапила до списку Американської бібліотечної асоціації 100 найпопулярніших заборонених і оскаржених книг десятиліття з того часу, як асоціація почала цей список у 1990 році.
Хакслі написав «Прекрасний новий світ», живучи в Санарі-сюр-Мер, Франція, протягом чотирьох місяців з травня по серпень 1931 року. До цього часу Гакслі вже утвердився як письменник і соціальний сатирик. Він працював у журналах Vanity Fair і Vogue, опублікував збірку своїх віршів («Палаюче колесо», 1916) і чотири успішні сатиричні романи: «Жовтий хромовий» (1921), «Антік Гей» (1923), «Це безплідне листя» (1925) і «Точка проти точки» (1928). «Прекрасний новий світ» був п’ятим романом Гакслі та першим його антиутопічним твором.
Події депресії у Великій Британії 1931 року з масовим безробіттям і відмовою від золотовалютного стандарту переконали Гакслі стверджувати, що стабільність є «первинною та кінцевою потребою», якщо цивілізація хоче пережити нинішню кризу. Персонаж «Прекрасного нового світу» Мустафа Монд, постійний світовий контролер Західної Європи, названий на честь сера Альфреда Монда. Незадовго до написання роману Гакслі відвідав технологічно передовий завод Монда поблизу Біллінгема, північно-східна Англія, і це справило на нього велике враження.
Гакслі використовував обстановку та персонажів у своєму науково-фантастичному романі, щоб висловити широко поширені тривоги, зокрема страх втратити особисту ідентичність у стрімкому світі майбутнього. Рання поїздка до Сполучених Штатів надала «Прекрасному Новому Світу» його характеру. Гакслі був обурений культурою молоді, комерційною веселістю, сексуальною розбещеністю та замкненістю багатьох американців;[28] він також знайшов книгу «Моє життя і робота» Генрі Форда на човні до Америки, і він бачив застосування принципів книги в усьому, з чим він стикався після від’їзду з Сан-Франциско.
