«Навчання– безперервний процес обміну досвідом: чим більше віддаєш, тим більше отримуєш», – Юрій Стогній

Львівська бізнес-школа продовжує серію публікацій, в яких випускники програм LvBS діляться здобутим досвідом та управлінськими висновками після навчання. Що означає бути успішним, навіщо вчитися, якщо бізнес працює добре, як отримані знання ефективно застосовувати в щоденній практиці? Про розширення світоглядних горизонтів, глибину ментальних змін, непорушні життєві принципи – у рефлексіях наших випускників. Втілюємо разом місію LvBS: Growing companies by growing people.

Юрій Стогній, директор компанії SoftServe, випускник Key Executive MBA LvBS 2015 року
Вік – 42 роки

Про мрії і космонавтику

Я народився в радянському союзі, де кожен юнак мріяв бути космонавтом або лікарем. Батько назвав мене на честь Юрія Гагаріна, то очевидно я мав стати космонавтом (сміється). Насправді технології та космос дуже дотичні, бо ж новітні технології неможливі без інформаційних. Ми знаємо, що перші розробки ІТ, якими ми всі користуємось, були зроблені спочатку в сфері космонавтики або у військово-промисловому комплексі. І вже після того вони перейшли в наше повсякдення. Наприклад, це такі звичні тепер для кожного речі, як мобільні телефони чи навігаційні системи.

Я працюю в компанії SoftServe шостий рік. До того я  працював у компанії, яка була клієнтом SoftServe (одним із перших, до речі) і був керівником проекту від замовника та відповідальним за його впровадження. Пригадую, як у далекі 1996-98 роки, коли SoftServe ще була зовсім невеликою, проводив багато часу на її теренах. Разом з програмістами, які тепер є віце-президентами компанії, ми тестували програмне забезпечення та успішно впроваджувати проекти. А тепер компанії вже 22-й рік. Час швидко летить.

Про бізнес-освіту

Рішення про те йти чи не йти навчатись на програму Key Executive MBA Львівської бізнес-школи, приймав за одну ніч. Чому так швидко? Людина не може прийняти таке рішення, якщо вона до нього не готова. До кроку отримати бізнес-освіту мене привела робота і ті завдання, які виконую безпосередньо в компанії, розуміючи наскільки інтенсивно розвивається бізнес.

На мій погляд, навчання дає людям дороговказ, а хто і як тим дороговказом користується – це справа особиста. Кінцева мета, куди прийде кожен, залежить лише від нього самого. Бо ж навчання – це безперервний процес обміну досвідом, ми не тільки отримуємо знання, а й віддаємо їх. І чим більше віддаємо, тим більше отримуємо. Цей закон працює ідеально. Кожен може більше віддавати і відповідно більше отримувати. Наука збагачує нас різносторонньо, бо ми ділимось і професійним, і персональний життєвим досвідом.

За час навчання на програмі KEMBA ми мали два міжнародні тури: в Китай та Будапешт. Враження від них закарбувалися дуже добре. Ми мали змогу зрозуміти феномен Китаю у різних аспектах, відвідати найвідоміші університети та бізнес-школи Піднебесної, зробити управлінські висновки для власних компаній. Тур у Будапешт був не менш корисний, але оскільки ми ближче до Європи і тут усе нам більш знайоме, то тур в Китай став цікавішим для мене.

Якщо підсумувати, що дає бізнес-освіта, то це вміння робити управлінські висновки, правильно комунікувати, розуміти психологію та мотиви людей. Адже, скажімо, перш ніж знайти правильну людину на певну позицію в компанії, треба зрозуміти її психологічний портрет. Під час навчання розвинулась філософія бізнес-мислення. Коли спілкуєшся з викладачами, одногрупниками, то бачиш нові горизонти, куди треба рухатися. І це сприяє внутрішній мотивації, прагненню досягати нових вершин.

Про стан справ та прогнози в ІТ-секторі

Про стан справ в ІТ-індустрії говорять цифри. Це третя за величиною галузь, яка динамічно розвивається, і складає 4 % ВВП України. Робота одного ІТ-фахівця дозволяє додатково створювати навколо себе до шести робочих місць. Сфера ІТ дає поштовх до розвитку інших компаній. В останні роки ІТ-галузь голосно про себе заявила і у неї є великі перспективи.

Що стосується прогнозів, то ми маємо розуміти, що система розвитку є лімітована:  ми не можемо рости швидше, ніж навчаються наші майбутні працівники. Освітній фактор сприяє розвитку ІТ-індустрії прямо пропорційно. Є люди, які не мають спеціалізованої ІТ-освіти, але хочуть змінити свій фах. Тому і їм все одно необхідно вчитись, обирати певні програми. Фундаментальна освіта закладається в молодому віці, і щоб бути програмістом треба мати добру базу. Це необхідна умова для розвитку. Наша компанія співпрацює з різними навчальними закладами, на різних програмах, починаючи з підтримки учнівських олімпіад. Загалом ринок розвивається. Це можна відслідковувати за таким показником як кількість програм комп’ютерних наук  та кількість вищих навчальних закладів, які запускають подібні  програми. Це все передумови для розвитку галузі.

Якщо розглядати Львів, то представників ІТ-індустрії тут досить багато. Ми як компанія гнучкі у працевлаштуванні. Якщо ти фахівець своєї справи, розділяєш цінності компанії, компанія теж робить дуже багато для тебе. Через 10 років я бачу SoftServe як компанію, в якій працює 15 тисяч працівників. Цілі завжди треба ставити великі.

Про соціальну відповідальність бізнесу

Спостерігаючи за ростом  SoftServe бачу, що, з однієї сторони, компанія розвивається дуже швидко. Поряд із тим, у нас залишається ще багато потенціалу, над розкриттям якого ми всі працюємо. Компанія базується на кількох цінностях. Найголовніша – наші люди, це та цінність, яку заклали власники. Також компанія є соціально активною, ми долучаємося до багатьох соціальних проектів, створюємо такий клімат, щоб заохочувати працівників приєднуватись до добрих справ. До прикладу, в нас є фонд «Відкриті очі», який втілює соціальні та благодійні проекти (зокрема, збирає кошти на медичне обладнання, підтримує українських військових у зоні АТО тощо). Наші працівники активно працюють на волонтерських засадах у цьому фонді, інвестують свій час і гроші, створюючи додану цінність для міста та країни.

Про життєве кредо, хобі та відчуття успіху

Мені подобаються філософські підходи з накладанням декількох світоглядних матриць. Вважаю, що завжди треба ставити собі  вищі цілі, не шкодувати себе. З іншого боку, треба чітко усвідомлювати своє місце в соціумі, так би мовити «заземлятися», адже твоя позиція в суспільстві має бути адекватною. Розуміти, де ти є зараз, відчувати себе, але разом з тим, прагнути до більшого, кращого.

Я нічого не колекціоную, але якби колекціонував, то це були б автомобілі. Мені подобаються ретрокари, зокрема радянські (наприклад, «Волга 21»). Люблю водити.

Чи вважаю я себе успішною людиною?Якщо ти прокинувся живим-здоровим, то вже маєш за що дякувати Богу. Я однозначно себе вважаю щасливою людиною.

Львівська бізнес-школа УКУ це...

Для мене LvBS, перш за все, це ностальгія за прекрасним навчанням, це дуже класні, приємні відчуття і спогади. Взагалі, бізнес-освіта має своєрідне філософське значення, це особливий етап, адже з роками ми краще розуміємо, наскільки цікавим є життя. Від навчання в бізнес-школі в мене лише найсвітліші враження. Тут зібралась спільнота чудових людей.

Розмовляла Роксолана Кравчук