Михайло Винницький про бізнес як джаз на Open House LvBS у Києві

В 90-ті роки Михайло Винницький досліджував тему українського підприємництва. Ким були підприємці 90-тих? Або бандити, або номенклатурники. Хоча був і третій сегмент дуже цікавих людей. Що відбувається з бізнесом в Україні зараз? Михайло вважає, що відбувається дуже цікавий процес: старіння власників. Їхні бізнеси стають більш зрілими, і вони запитують себе: що далі?

Подаємо повний конспект сесії викладача LvBS на Open House програм Key Executive MBA та MA in Human Resources and Organization Development «Управління змінами», що відбувся у Києві 30 серпня. Далі – пряма мова автора.

А далі – єдиний шлях: якщо компанія не переродиться, вона помре. Для власників це означає втрату багатства. А українцям за сучасного рівня ВВП не можна втрачати багатство. Отже, необхідними є зміни, як масштабні, так і дрібні. Адже усе наше життя, контекст змінюються – як технологічний, так соціальний.

Для успішного впровадження змін в організації варто знати про 8 кроків впровадження змін за Джоном Коттером. Їх можна поділити на три блоки:

Створення середовища для змін

1. Створити необхідність змін.

2. Сформувати сильну коаліцію.

3. Створити візію, перспективи та стратегію для змін.

Заохочення працівників та задіяння всієї організації

4. Популяризуйте візію. Візія майбутнього стає ключовим фактором об’єднання в період змін.

5. Стимулюйте участь працівників у впровадженні змін.

6. Покажіть швидкі перемоги.

Впровадження та закріплення змін

7. Закріпіть зміни.

8. Дотримуйтесь їх.

Для успішного впровадження зміни важливим фактором є внутрішній клімат в організації. Що простіше сформульована потреба змін та візія, то краще її сприймають працівники. Пам’ятайте про емоції! Раціональне не надихає. Секрет успіху комунікації ідеї є в фізіології мозку. Людина поширює ту інформацію, яка цінна для неї самої або таку, яку вона вважає цінною для співрозмовника. Добре “запаковані” повідомлення збуджують два центри мозку: центр цінності + центр комунікації, тож людина сприймає це особисто та ділиться цим з іншими.

Багато українських та міжнародних компаній мають спільну проблему. Ними керують не команди, а шефи, «боги-засновники», «диригенти». Якщо зусилля усієї команди компанії зосереджені на тому, щоб задовольнити шефа, змін не відбудеться. Якщо шеф у центрі, то після його відходу від справ, бізнес помре. Такий спосіб управління можна назвати «диригентурою», де правиль лідер-організатор.

Для змін ми повинні мислити антиієрархічно. Одна з найбільш закостенілих структур у світі – це піраміда. Але що таке піраміда в Єгипті? – це цвинтар, а на цвинтарі, як відомо, не відбувається багато змін.

Хороші лідери та інноватори рідко «грають» самотужки. Вдалий приклад успішної «коаліції» – випадок, коли Білл Гейтс відійшов від справ, а Microsoft далі росте і розвивається. Тоді, як навряд чи Apple довго протягне після того, як вичерпаються ідеї Стіва Джобса.

Є ж і інший спосіб управління, концепцію якого можна охарактеризувати як JAZZ.

У джазі найважливішими факторами є ритм та імпровізація. В цьому контексті бізнесу варто сприймати цей стиль музики, як урок. «Соліст має слухати та надбудовувати музику, створену іншими в гурті», – сказано в підручнику із джазу. Так і ефективна організація підтримує індивідуальні ініціативи, навіть коли вони виводять із зони комфорту. Слід завжди пам’ятати, що слово «організація» є похідним від слова «організм».

Власник – це особа, яка є найбільшим активом і найбільшим ризиком для організації. Якщо власник вважає, що «організація – це я», то тривалого успіху не буде. Йому слід розуміти, що організація – це як дитина. І її треба з часом відпустити в світ, дати їй рости. Це, звичайно, боляче, але вся таємниця в тому, щоб випустити її в світ, але залишити якийсь зв’язок.

Тож якщо ми хочемо змін, нам потрібно працювати в іншій парадигмі – парадигмі джазу.

Нагадаємо, 30 серпня відбувся Open House «Управління змінами» програм Key Executive MBA та MA in Human Resources and Organization Development. Читайте також: