reflexio: зупинитися для того, щоб стати кращим

19 Лип 2013

Коли я приїхала у Гошів і побачила як лише дванадцять сестер порядкують тут усе, то подумала: «Як вони встигають з таким об’ємом роботи?».  Це була перша рекомендація, яку я винесла для свого бізнесу – максимально забрати бюрократизацію і просто робити, – Ірина Мала (компанія «Трайдент») ділиться першим враженням від програми reflexio.

Того дня, коли ми з нею спілкувались, вона провела цілий день у мовчанці – один зі способів пізнати себе і навчитись слухати. Ірина зізнається, що коли їхала до Гошева, то інформація навколо уже просто переповнювали її: «Тут я знайшла спокій та свіжі думки на те, що роблю щодня». 

«Відкинути термінове, щоб замислитись про важливе», – такий девіз першої програми reflexio обрали її організатори, Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS). Протягом п’яти днів учасники у тиші Гошівського монастиря мали нагоду зупинитись, щоб подумати: «Початок духовного життя починається зі слухання. Сподіваюсь, ви зустрічались з такими людьми, які вміють добре слухати: пастирі, матері, друзі – своїм слуханням вони допомагають висловити щось дуже глибоко правдиве. Слухання є важливим для того, щоб ми могли духовно жити. Втихомирите шум у своїй душі, в голові, щоб почути, що Господь промовляє до вас», – дав настанови владика Борис Ґудзяк учасникам на початку програми. 

П’ятиденна програма reflexio поєднала досвід на перетині – щодня нові спікери та можливості. Учасники спробували унікальну практику мовчання та реколекцій з владикою Борисом Ґудзяком, ректором Українського католицького університету та отцем-студитом Василем Захарусем. Вони малювали картини під модеруванням одного з найвідоміших українських художників сучасності Михайла Демцю. Вивчали східні релігії та логіку написання ієрогліфів з директором компанії «RR Commodities» (Shanghai) Сергієм  Лесняком.  Аналізували філософські тексти і символи з проректором УКУ Володимиром Турчиновський, а правозахисник Мирослав Маринович ділився власним досвідом та висновками дисидентського життя.

«Зазвичай, на такі речі нам не вистачає часу, але потреба для зупинки і рефлексії є, – ділиться враженнями Олег Никулишин (ТзОВ «Маркет Універсал Лтд»). Він приїхав сюди з дружиною Іреною. –  Такі зустрічі, спілкування – це можливість зовсім по-іншому переглянути свої відносини з Богом, з людьми, з самим собою».

Коли віра залишається поза лаштунками наших щоденних справ, і ми згадуємо про неї лише в неділю, багато відчувають потребу змін: «Повинна бути зрілість для усвідомленість ключових речей. Під час reflexio ми подивились на багато з них під іншим кутом зору. У програмі відчувається цілісність: атмосфера монастиря, можливість відвідати Богослужіння, люди з таким різним і цікавим досвідом – це все складові нового досвіду. У бізнесі є питання, про які треба думати стратегічно, і ти мусиш чимось завжди жертвувати заради досягнення цілей. Питання – чим ти жертвуєш, і чи ціль виправдовує засоби. Тут я зрозумів, настільки важливо зрозуміти свою ціль, ціль компанії і проаналізувати, чи доцільна жертва, на яку ми ідемо», – підсумовує свій досвід Олег Никулишин.  

«Я шукала балансу. Коли побачила анонс reflexio, не роздумувала, бо знала, що там буде добре. Тут я прагнула знайти гармонію і в мовчанні, і у розмові з іншими людьми, – розповідає Ірина Мала. – У бізнесі багато суєти, хочеться знайти острівок спокою. І щоб почути себе – треба впіймати момент. Коли усі навколо дають поради, як діяти – треба просто зупинитись і прислухатись до себе».

Олександра Подолян приїхала на програму з Ялти. Вона вважає, що ці 5 днів допомогли їй кардинально переосмислити своє життя, а програма стала порогом, переступивши який, відчула потребу змін: «Школі вдалось зібрати різних людей з різних регіонів – за ці дні ми стали найріднішими. Саме тут я відчула внутрішній спокій, навчилась слухати».

Якщо ви хочете, щоб ваші межі (горизонти) розширювалися, то мусите пройти через дискомфорт, – дає поради бізнесменам о. Василь Захарусь. «Бог хоче щедро нас благословляти, але людина сама обмежує Його щедрість, – пояснює він. – Просіть у Бога розширити свої межі, тоді відкриваються надприродні можливості. Парадоксально, але таке прохання передбачає збільшення нашої відповідальність. Однак розширення меж є невідворотним у випадку, якщо ви хочете зростати – тоді ви готові вчитися, питати, удосконалюватися. Якщо прагнете побачити справжню Божу силу –  не можна залишатись на попередньому місці. Найбільш нещасні люди більш за все бояться змін».

На останок монах порадив: «Не моліться про завдання, яке рівне для ваших сил, моліться про силу рівну вашим завданням. Відбутися може лише те, у що ви вірите і що ви для цього робите». 

{album_27}