Ввести Андрея Шептицького у свідомість світу

Яких моральних лідерів ХХ ст. ви знаєте? Якою була їхня роль? Чого вони нас навчили? Зазвичай на думку одразу спадають троє особистостей – Махатма Ганді, Нельсон Мандела та Мартін Лютер Кінг.  Ганді навчив нас ненасильницького спротиву, Мандела – неймовірного прощення, а Кінг – щирої поваги. А чого може навчити митрополит Андрей Шептицький?

Нещодавно мені до рук потрапила книжка Мирослава Мариновича «Митрополит Андрей Шептицький та принцип “позитивної суми”». У ній автор описує діяльність Глави Української греко-католицької церкви в 1901-1944 рр. у господарській, політичній та конфесійній сферах. Спробуймо детальніше поговорити про кожну з них.

Засновник банківської системи та кооперативного руху в Галичині

Економічна діяльність Андрея Шептицького базувалася на «трьох китах»:

  • Чесна торгівля – не продавайте покупцям поганого товару;
  • Чесна ціна – не використовуйте покупців;
  • Справедлива платня – бо її ціль полягає у підтримці розвитку родини.

Владика Андрей вірив, що освіта і навчання – це основа економічного розвитку. Він розумів, що господарство у Західній Україні на початку ХХ ст. було дуже розсіяним та слабким. Тому й започаткував і розвивав кооперативний рух – щоби перетворити цю розсіяну слабкість на велику силу.

Він також вірив, що кожен має бути добрим робітником і віддавати працедавцеві те, що йому належне. Водночас, заохочував ставати власниками свого життя, свого знаряддя, своїх підприємств і домівок.

Звідки у митрополита Андрея взялося таке інновативне мислення?

Андрей Шептицький «з нуля» заснував банківську систему в Галичині. Ще до Першої світової війни у регіоні діяло понад 500 фінансових кооперативів та кредитівок, а 228-ма з них керували священники. Найкращі методи і засоби господарювання митрополит поширював по всіх галицьких містах та селах. Кожне село мало мікробібліотеку, читальню.

Війна дещо сповільнила цей процес, однак після її завершення рух отримав нове дихання. До 1930-х років у Західній Україні існувало майже 4000 кооперативів. Це яскравий приклад економічного розвитку завдяки самоорганізації та взаємодопомозі. Цей устрій важко зрозуміти, бо він відрізняється від тих економічних систем, до яких ми звикли, але його можна назвати своєрідним «етичним капіталізмом».

Чому це поняття і приклад такі важливі для нас? Капіталізм – успішна економічна система, але надмірна кількість, переважання таких систем може спричинити великі втрати. Згадаймо, що сталося під час Французької революції, коли була велика нерівномірність розподілу майна, власності і доходів. За Російську революцію ми платимо досі. Знадобилося кілька десятиліть, щоб оговтатися після Великої депресії. І, звісно, більшість із нас пригадує крах 2008 року, якого можна було уникнути, оскільки він став прямим наслідком неетичних вчинків.

На жаль, у тій системі не існувало такого мислення, засад та етичних принципів, якими керувався Андрей Шептицький.

Чому важливо зрозуміти мислення Шептицького?

Митрополит Андрей не був соціалістом, він вірив у приватну власність. Але також він добре розумів людську природу – набагато краще, ніж, наприклад, Карл Маркс. Уявімо собі, яким став би світ, коли б ті, хто хотів допомогти бідним, пішли шляхом Андрея Шептицького, а не шляхом Карла Маркса. Чи сьогодні це має для нас значення?

У одній розмові мій приятель якось сказав: Україна – це країна 40 мільйонів бідних людей. Спочатку мене вразила ця фраза, але коли я вдумався у її суть, то зрозумів, що він має рацію. В Україні є невелика когорта супербагатих людей, невеликий середній клас, який потроху зростає, але більшість населення – це люди без великого заробітку та майна.

Засади Шептицького дуже потрібні нашій спільноті. Сьогодні вони потрібніші навіть більше, ніж 100 років тому. Закликаю вас прочитати книжку Мирослава Мариновича, але трохи по-іншому ніж ви звикли — замість бути пасивними споживачами інформації, станьте активними читачами. Прочитайте книжку один раз, потім ще раз, зробіть нотатки про те, що вас найбільше вразило. Обговоріть їх зі своїми друзями, колегами, дебатуйте з ними і постійно запитуйте себе: як я хочу змінитися? чого я хочу навчитися від Шептицького? що переосмислити? що наша спільнота може осягнути?

І в Україні, і в діаспорі колосальним є потенціал економічного розвитку. Засади етичного капіталізму можуть допомогти досягти цього розвитку в найкоротший період.

Політична та конфесійна діяльність

Другий вимір, про який пише Мирослав Маринович, — політичний. Так само, як в економічному, основою цього виміру для владики Андрея були християнські цінності.

Він говорив: коли ви сперечаєтеся з політичним противником, ніколи не забувайте, що це ваш брат у Христі. Ви можете мати іншу точку зору, але майте пошану до свого політичного опонента. Слухайте, що він говорить, бо синтез, компроміс, взаємна пошана дадуть для спільноти значно кращі результати, ніж сварка.

У цьому ви можете легко переконатися, увімкнувши політичне ток-шоу на телебаченні. Ви побачите не розмову, а радше гавкання. Цей політичний дискурс виглядає як діалог двох осіб, що ненавидять одна одну. Тому і в економіці, і в політиці духовні та етичні засади сьогодні нам дуже потрібні.

У міжконфесійних поглядах Шептицький пройшов еволюційний шлях. Спочатку він був консервативним, та з часом став відкритішим: «обіймав» інші релігії, розуміючи, що вони мають іншу історію й форму, але так само шукають Бога.

Він випередив на кілька десятиліть мислення, яке потім лягло в основу екуменічного руху. Ця еволюція була помітною не лише на словах, а й на ділі – особливо у справі порятунку євреїв. Шептицький переховував єврейських дітей, ризикуючи і своїм життям, і життям інших священників.

Ці три виміри не вичерпують діяльності владики Андрея. Окрім усього іншого, він підтримував студентів і створював можливості для навчання (будував школи, гімназії, засновував університети), підтримував культуру (створював музеї, фотоательє, кіностудії). Велику увагу він приділяв здоров’ю людей: побудував народний шпиталь, клініки для матерів і дітей, сиротинці.

Він робив усе, що міг, аби покращити і економічно, і морально, і фізично життя кількох мільйонів людей, що жили у Західній Україні.

Етичний капіталізм і духовна революція

Парадокс Шептицького в тому, що його важко зрозуміти нам – людям, які звикли оцінювати все за результатами. Треба дивитися глибше: з’ясовувати, на якому ґрунті ті результати виросли, та звертатися до основ. Дослідіть, які цінності, засади він виплекав у собі та що допомогло йому досягнути таких вражаючих результатів на користь своїх людей.

У фізиці люблять казати, що немає нічого практичнішого, ніж добра теорія. Я вважаю, що Шептицький своїм життям і результатами довів, що немає нічого практичнішого, як могутня духовна і моральна основа. І виклик не тільки у тому, щоби мріяти про результати, а й у тому, щоби працювати над собою і щоб у кожному з нас побудувати моральне й духовне підґрунтя.

Андрей Шептицький – надзвичайна людина. Я назвав би його моральним генієм, чиє мислення і вчинки потрібні світові і сьогодні. І зараз нам слід почати революцію. Але не радикальну та криваву, а радше революцію автентичного духовного життя, етичного капіталізму, іншого ставлення до наших противників, інших релігій.

Така революція не вимагає капіталу і такої граничної відваги, яку виявив Андрей Шептицький. Вона потребує насамперед зацікавлення, наполегливости, прагнення говорити про це з іншими і пристосувати ці підходи до нашого життя.

Андрей Шептицький навчив нас неймовірної можливості всебічного автентичного морального життя. Не такого життя, яке відокремлене від щоденних труднощів та викликів, а життя, яке веде до конкретних вчинків, прагматичних ходів, служіння, щоб допомогти спільноті та через самоорганізацію розвиватися.

Наша спільнота і світ сьогодні потребують цього. Тому почнімо з себе: відкривайте, вчіться, надихайте інших, щоб ввести Андрея Шептицького у свою свідомість і свідомість світу.

Адріан Сливоцький,
Конспект відеовиступу
Підготувала Вероніка Саврук

*Більше статей четвертого номеру бізнес-видання «Insight Inside» від #LvBS шукайте тут. 
**Книга «Митрополит Андрей Шептицький і «принцип позитивної суми» Мирослава Мариновича доступна у аудіоваріанті, читає сам автор.