Як не розминутись з Різдвом? 28 грудня у Львівській бізнес-школі УКУ відбулась зустріч для учасників Спільноти LvBS з духівником Українського католицького університету о. Ігорем Пецюхом. Ми підготували для вас 10 тез зустрічі – рефлексії напередодні Різдва.
- Свята повертаються до нас знову і знову, щоб запитати – а які твої стосунки з Богом? Цьогорічне Різдво уже не те, що було минулого року. Бо ти вже не той, яким був минулого року.
- Ми дуже часто граємо якісь ролі. А Бог приходить до тебе і шукає тебе справжнього, Бог шукає тебе правдивого.
- Часто ми звертаємо увагу на другорядні речі, а не вміємо побачити головних. Ми вміємо говорити важливі речі іншим людям – нашим підлеглим, колегам. А як часто говоримо важливі речі своїм дітям, чоловікові/дружині?
- Чому нам нудно в Церкві? Бо ми маємо свої штампи про Бога, про небо. Коли зупиняємося на другорядному, а не на головному, тоді для нас відвідини Церкви виростають у гору обов’язків і труднощів. Якщо за обрядовістю не бачити Ісуса, – усе не має сенсу. Як зустрітися з Ісусом? Дивитися дальше, ніж бачать наші очі. Дивися крізь священика, крізь ікони, крізь обряди, щоб бачити Хто за цим усім стоїть. Це найглибший і дуже інтимний контакт.
- Бог не пластичний хірург – Бог окуліст. Він не згладжує наші «зморшки» (гріхи), не коригує наші дефекти, аби ми собі подобалися. Він покращує наш зір, лікує очі. Ми дивимося на світ через призму своїх вражень, криз, переживань, і християнин кличе на допомогу Ісуса, аби Він допоміг йому виправити зір. Дивитися в очі – означає заглянути в душу. Христос заглядає тобі в очі, аби побачити погляд у відповідь.
- «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать». Серце – це твоє я, твоя тотожність, це ти правдивий. Тому, аби побачити Бога, потрібна чистота прагнень. Шлях до чистоти серця – це покора. Говорячи про покору, у нас виникає певний стереотип, нібито покора – це ставити себе у певні рамки. Насправді, покора – це правда про себе. Зійти з п’єдесталу, на який ми себе поставили, аби зрозуміти, що життя набагато простіше, що усі ми люди з тіла і крові. Ознакою покори для мене є внутрішній мир і радість.
- Покора – це вміння реалістично на себе подивитися
- Які є найглибші наші прагнення? Чи не обманюємо ми себе? Адже те, що ми носимо у глибині нашого серця, так ми і бачимо нашу дійсність. Ми дуже рідко не дивимося на світ очима нашого серця.
- Відкрийте перед Господом ціле своє серце. Будьте щирими з Богом, щирим до болю. Коли Ви останній раз сварилися з Богом, питали Його, що вас болить найбільше, коли ви до Нього кричали? Якщо щось вас болить, то не вдавайте, що проблеми не існує. Відкрийте перед Господом своє серце, Він не насварить на вас.
- Шукайте своїх молитов, шукайте тих молитов, які будуть чіпати вас за живе. І тоді, може, завтра до вас прийде Різдво.
.jpg)
