Завершено другий етап дослідження LvBS «Бізнес в час кризи» [+інфографіка]

Завершився другий етап дослідження «Бізнес в час кризи», яке проводить Львівська бізнес-школа УКУ. Дослідження є проєктом LvBS, з ціллю отримати дані та проаналізувати досвід управління бізнесом українських підприємців та менеджерів під час економічної кризи.

Всього в другому етапі опитування взяло участь 101 респондент, більша частина з яких – власники або співвласники малого і середнього бізнесу (майже половина опитаних зазначили, що кількість працівників в їхніх компаніях не перевищує 50). 

Найактивніше взяли участь в опитуванні представники ІТ-індустрії – 27% опитаних, індустрії виробництва/переробки та консалтингу дали 12% і 10% відповідей. Майже половина респондентів (45%) заявили, що поточна економічна ситуація не стала для них сюрпризом у порівнянні з початком карантину – «все відбувається, як я й очікував/-ла». А для третини представників бізнесу «все проходить легше» у порівнянні з весняними очікуваннями. Водночас,  більшість вважає, що друга хвиля нових карантинних обмежень – не за горами.

Що цікаво, 47% опитаних зазначило, що карантин не вплинув на їхній бізнес, ще 18% заявляє про роботу без прибутку. 13% респондентів обрали варіант «інше»: «працюємо з мінімальними прибутками», «намагаємося повернути борги, що накопичилися за час карантину», «відкрили для себе можливості онлайн-навчання» тощо.

Опитування демонструє не надто оптимістичні настрої щодо державної допомоги бізнесу. 85% опитаних заявило, що не отримали від держави ніякої допомоги. На питання про причину, 33% відповіло «нам це не потрібно». Логіка такої відповіді простежується у відповідях на відкрите питання про те, якої допомоги від держави потребує бізнес. Відповіді на це запитання можна поділити на три основні теми: 1) зниження податкового навантаження і податкові канікули; 2) зрозумілі і адекватні правила карантину для всіх; 3) регуляторні полегшення для бізнесу.

Український бізнес виглядає доволі самодостатнім, адже на запитання про те, чи зверталися підприємці за допомогою до своїх партнерів чи контрагентів, 68% заявило, що не зверталися по допомогу. Ті ж, що звернулися, отримали в основному таку підтримку: зменшення орендної плати (56,8%), розтермінування термінів оплати постачальниками (34,2%).

Загалом, бізнес випромінює оптимізм – 56% опитаних вважає, що пік кризи перейдений і ділова активність зростає. Які ж антикризові заходи допомогли компаніям вижити в умовах карантину (респонденти могли обирати декілька варіантів рішень)? 

Варіанти відповідей були поділені на два основних типи: інвестиційний та консервативний. Інвестиційні варіанти відповідей передбачали трансформацію бізнесу, пошук нових ринків/продуктів тощо. «Консервативними» вважаються рішення, пов’язані з фіксацією втрат, економією та скороченням ділової активності. Основним «консервативним» рішенням підприємці вважають скорочення операційних видатків та пошук резервів для економії (62%), натомість лідерами серед «інвестиційних» рішень є «перехід бізнесу в онлайн» (51%), пошук нових бізнес-моделей (33%) та впровадження нових технологій (30%). На підтвердження домінування саме «інвестиційного» сценарію антикризових рішень, респонденти (45%) зазначили, що на їхнє рішення інвестувати в нові технології не вплинула «карантинна» криза – вони це робили до кризи і продовжують робити зараз. При чому, 75% опитаних вважає, що цифрові технології допомогли бізнесу легше перенести кризові явища. Лідерами таких технологій є платформи для дистанційної роботи – 55% заявили про повний перехід команд на згадані платформи, 35% зазначило, що перейшли на них «частково». Майже в третини компаній є окремий відділ, який займається цифровими рішеннями, варіанти «один штатний спеціаліст» та «аутсорсинг» обрала рівна кількість респондентів – 21%.

Опитувані мали змогу обрати необмежену кількість варіантів технологічних рішень/продуктів, які вони найбільш активно використовують у бізнесі. Лідерами стали:

  1. Програми для проєктного менеджменту, обліку робочого часу, контролю завдань (56%)
  2. Платформи для дистанційної роботи/навчання/обслуговування (51%)
  3. Платформи для електронного документообігу, цифровий підпис (49%)

Доволі цікавими є озвучені бізнесом проблеми, які на думку опитаних, можуть вирішити цифрові технології (необмежена кількість варіантів вибору). Незаперечним «проблемою-лідером» став «складний бухгалтерський облік та податкова звітність», яку обрало 67%. На другому місці – проблема з маркетингом: 53% опитаних підприємців та менеджерів вважають «дорогі маркетингові кампанії, які не завжди приносять очікуваний результат» тією проблемою, вирішити яку можуть цифрові технології. Третьою за рейтингом проблемою стала «низька продуктивність праці» (49%).

Ми попросили учасників описати стан діджиталізації їхньої компанії, і майже 56% обрали варіант «ми впроваджуємо технології точково, там, де на нашу думку це найбільш необхідно і на що в нас вистарчає ресурсів». А основними причинами, чому бізнес «прибуксовує» з впровадженням нових технологій, респонденти назвали «брак розуміння/знань про те, як технології сприяють досягненню бізнесом поставлених цілей» (31%) та брак відповідних фахівців (25%).

Володимир Хіцяк, керівник Центру етики і технологій Львівської бізнес-школи УКУ:

Отримані результати можуть бути цікавими не лише для аналітиків та наукових інституцій, але й для українського ІТ-бізнесу. Адже ми спостерігаємо за унікальним явищем: бізнес інтуїтивно відчуває потребу (і готовність!) в технологічному оновленні, але часто не розуміє, як це відіб’ється на його ефективності, а також як і які технології впроваджувати. Здається, внутрішній замовник для ІТ-компаній вже на підході, але потрібна також проактивність і краще розуміння контексту бізнесу з боку української індустрії аутсорсингу. Якщо глянути на сервіси, які на даний час використовує бізнес, то це в основному web-рішення – бо вони інтуїтивно зрозумілі. Однак значна перспектива криється в таких технологіях, як «інтернет речей», аналіз великих даних, технології штучного інтелекту. Але ці технології потрібно конвертувати в конкретні продукти і рішення, які бізнес зможе інтегрувати у власні процеси та прорахувати ефективність.