Роль бізнесу – плекати чесніть і вимагати чесності, – учасник KEMBA

20 Жов 2015


Він народився у Балтиморі. Вивчав журналістику, потім філософію, згодом став підприємцем у сфері видавничих послуг та IT (зокрема, займається створенням навчальних онлайн-програм). Отримавши досвід роботи на ринках США, Індії, Польщі, три року тому приїхав до України, щоб тут налагодити співпрацю з українськими ІТ-компаніями. А у жовтні 2015 року став учасником програми Key Executive MBA у Львівській бізнес-школі УКУ, бо вважає, що бізнесменові з накопиченням досвіду важливо підвищувати кваліфікацію і розширювати теоретичну базу знань. І добрий час це зробити саме тоді, коли тобі виповнилось 55. Знайомтесь – Мирослав Ціздин, CEO BLP SContent Connections (USA) та The BLPS Group (Польща), учасник Key Executive MBA LvBS, під час спілкування з яким вкотре переконуєшся: світ відкривається тобі в тій мірі, наскільки ти сам готовий відкритись йому – постійно вчитися, пробувати нове і бути чесним, перш за все, з самим собою.

Про ІТ-індустрію

Перше, про, на чому хочу наголосити, ІТ-індустрія в Україні надзвичайно розвинена в порівнянні з іншими країнами, які працюють на експорт. Я вів справи з багатьма програмістами у багатьох країнах. Українські айтішники, від топ-менеджменту і до найпростішого «кодера», додають цінності (added value) кінцевому продукту. Одна справа, коли ти працюєш на базовому рівні бізнес-аутсорсингу, де тобі кажуть, що робити і ти це робиш, – це механічна робота. Інша річ, коли ти переходиш на навчальні програми, видавничі системи. Тут треба вести діалог, який, у підсумку, допомагає створити додану цінність. Мій співрозмовник мусить зрозуміти, про що я говорю, ввійти в мою логіку і побачити, де може бути додана цінність пропозиції. Українці найбільше відповідають цим очікуванням. Коли я зустрічаюсь з українським product-менеджером , то він дуже швидко починає розуміти мою систему. Я є інтелектуальним власником тієї системи, але за 5 хвилин бачу, що він розуміє мою систему краще, ніж я! І це величезна перевага співпраці з українськими ІТ-компаніями – створення додаткової пропозиції цінності (added value proposition) для іноземних клієнтів.

Я приємно вражений розвитком львівських ІТ-компаній, таких як SoftServe та інших. У 90-х роках вони поставили собі дуже амбітні цілі і досягнули їх: зважились на великі проекти, суттєво розширили масштаб роботи. Так, нестабільність країни має негативний вплив на їхню стратегію, але це не вина самих компаній. Якщо держава зуміє створити сприятливі умови для ведення бізнесу, зокрема ІТ, мені важко навіть уявити наскільки далеко може піти галузь. Програмування – це високий інтелектуальний експорт. І українські фахівці взяли на себе дуже ризиковану ділянку. У Львові сидять команди, які працюють на сайти з мільйонною відвідуваністю на день. І це все в країні, де періодично виникають серйозні проблеми. Це не Польща, де уже 25 років політична ситуація стабільна.

Якщо держава зуміє створити сприятливі умови для ведення бізнесу, зокрема ІТ, 
мені важко навіть уявити наскільки далеко може піти галузь.

 

Про ситуацію в Україні

Українцям потрібна стабільна держава. Добрим прикладом такої стабільності є Польща. Вони не мають надзвичайних політиків, але уже 25 років їхня політика є стабільною. Польські ІТ-компанії не такі добрі і не такі великі, як українські. То чому ж вони кращі? Бо мають стабільну державну стратегію. В Україні в ІТ-сфері вже прийшов момент (і скоро він настане і в інших ділянках), коли є певний масштаб, де ти без держави просто не обійдешся.

Мої колеги на Заході говорять мені дві речі – дістань мені програміста в Україні, бо вони фантастичні, але відразу запитують – як там з нестабільністю у державі, як з війною, як з черговою революцією? Тоді я беру карту України і кажу: ось тут є проблеми, а тут нема. Я, як бізнесмен, не мав би розповідати про цю ситуацію в державі. Але зараз саме це роблю, бо без стабільної ситуації в країні важко вести бізнес.

Мої колеги на Заході говорять мені дві речі – дістань мені програміста в Україні, бо вони фантастичні, але відразу запитують – як там з нестабільністю у державі?

Про роль бізнесу

Функція бізнесу – плекати чесніть і вимагати чесності від інших. Бізнес має місію: він має приносити гроші, але поряд з цим, має ще й вимагати стабільності та чесності у відносинах між людьми. Скажімо, ти підписуєш контракт, і виявляється є країни, де він просто нічого не вартий. Тож, на мою думку, вимагання і плекання чесності, це 100% відсотків завдання бізнесу на державному рівні.

Функція бізнесу – плекати чесніть і вимагати чесності від інших.

В Україні є тенденція – українці хочуть бути незалежними від уряду, бо вони розуміють, що уряд чи система їм не допомагає. Проте такий підхід неправильний. Якщо я чесно плачу податки, то маю вимагати чесності взамін у вигляді послуг, які надає мені держава для нормального функціонування. Тому цей взаємозв’язок є важливим. В Україні усе відбувається часто навпаки, і це погано. Українці мусять побороти цю недовіру, яка тягнеться з минулого, і збудувати державу. Роль бізнесу в цьому процесі – бути чесним і вимагати чесності і прозорості на державному рівні та у бізнес-відносинах. За 25 років незалежності в Україні відбулось багато позитивних змін, але їх могло б бути набагато більше, якби була стабільність у рухові вперед.

Якщо я чесно плачу податки, то маю вимагати чесності взамін у вигляді послуг, які надає мені держава.

Про рішення навчатися на програмі MBA

Коли я був молодий, то навчання на MBA не було популярним. Коли динозаври ходили по світу, то визначальною була ступінь бакалавра (сміється). Сьогодні для підприємця важливо мати MBA. Я зрозумів, що маю підвищити професійну кваліфікацію. Досвід, знаєте, це класна річ, я за досвід, але теоретичний фундамент під практичним знанням виявляється теж дуже важливим. Вирішити задачу – не те саме, що знати формулу. Ця теоретична база насправді стає цінною, коли ти вже маєш практичний досвід.

Теоретична база насправді стає цінною, коли ти вже маєш практичний досвід.

Про мотиви навчатись саме у Львівській бізнес-школі УКУ

Мені подобається виконання місії Українського католицького університету, а також сама ідея, що УКУ має бізнес-школу. Я задумався, чому бізнес-школа була створена саме в УКУ, а не деінде? І тоді я зрозумів те, про що вже говорив раніше – роль бізнесу плекати чесніть і вимагати чесності. І це також є однією з функцій релігії, це також те, чому католицький університет має сприяти. Львівська бізнес-школа в УКУ має великий сенс. І я хочу бути частиною цього. Це перша причина. І друга, програма Executive MBA – це не той випадок, коли ти приходиш на пари і тебе вчать. Це передача знання у двох напрямках: я одержую знання і я передаю мій досвід. І найкраща атмосфера, щоб відбувся такий взаємообмін – є атмосфера зросту. Програма Key Executive MBA зростає, LvBS і університет в цілому ростуть, розширюються. В такому середовищі я розумію, що можу і одержати знання, і передати досвід, тут є та чесна спільнота, де всі користають. Тут я почуваю себе не просто учнем, я – учасник.

 Розмовляла Роксолана Кравчук

 

Читайте також:                                                                          

«Наша місія та цінності − це фундамент, на якому можна встояти у найважчі часи», − Олег Никулишин

«Успіх бізнесу залежить від наших цінностей», − Лев Підлісецький (KE MBA)

Галерея, яка відкрила українське сакральне мистецтво світові

Випускник KEMBA про навчання: мозок можна тренувати, в нього теж буває «кріпатура»

«Цінності – це система координат, яка визначає вектор руху компанії», – випускник KEMBA

«В процесі навчання склянка з напівпорожньої стає повною», – Олесь Піщак