Як зростити стійкість до стресу в організації? 7 порад від Лариси Ґаладзи

30 Лис 2021

«У 2014 році світ почав називати українців стійкими. Тоді ми не до кінця розуміли, що це означає. Але зараз ми знаємо напевне, що ми стійкі і що саме це означає. У Канаді почали використовувати термін resielience – стійкість, живучість чи витривалість. Це та риса, коли на тебе чинять тиск до певної межі. І, як лідери, ми обов’язково маємо підтримувати resielience у своїх організаціях. У нас є моральна відповідальність щодо цього, бо люди ламаються».

Канадська дипломатка, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Лариса Ґаладза прочитала лекцію «Стійкість лідера/ки» під час Великої щорічної зустрічі випускників LvBS: Leadership Day. Зустріч організовано спільно з Центром лідерства УКУ за підтримки та у партнерстві з Інститутом лідерства Ivey Business School ім. Ігоря Ігнатовича (Лондон, Онтаріо, Канада).

Кількома інсайтами з цієї лекції ми радо ділимося з вами.

Як підтримувати якісне вміння відновлюватися? За словами п. Лариси, довготривалі періоди стресу значно впливають на нас. Ми не можемо мислити тверезо, відчуваємо себе хворими і проведення часу стає неякісним. Агресія виходить на інший рівень і ми ухвалюємо невірні рішення. Довгий стрес впливає на всі сфери життя – від роботи до лібідо. Коли ми у стресі, ми ходимо по колу. Секрет – це стійкість до стресу, яка дозволяє побачити нам, хто ми є і куди рухаємось. Отож ми маємо себе готувати до стресу. І надважливим секретом є вміння відновлюватися.

Як зростити стійкість до стресу в організації?

  1.     Чіткі цінності будують життєстійкість. Цінності мають бути нашими дороговказами, які ми можемо отримати від віри чи релігії. І одна з головних цінностей – це вижити. Довгий стрес нас змушує йти на компроміс зі своїми цінностями і ми втрачаємо самих себе. Цінності визначають нас і створюють рамку нашому життю. Якщо ми не живемо згідно з цінностями, ми втрачаємо себе.
  2.     Моніторити власну стійкість. Подумайте про resielience, як про бак бензину. Чи хтось наважився б рушити в дорогу, маючи пустий бак? Подумайте, що вас наповнює. А також про те, що вичерпує вас. Це надважливо для лідерів, адже люди постійно дивляться на вас. Потрібно знайти баланс в житті: вправи, час з людьми, подорожі, нелогічні плани і т.д. Також зважте на те, що алкоголь чи наркотики – це як газ для вашої дизельної машини. Вони не повезуть вас довго – мусите це пам’ятати.
  3.     Стійкість кожного з нас є відмінна. І, як лідери, ми мусимо пам’ятати – не у всіх однакова точка зламу. У кожного з нас свій ритм і пороги стресу, і ми не можемо по собі судити своїх партнерів чи колег.  Чи ви знаєте як вимірювати працездатність ваших працівників? Чи вам відомо, як лінійні керівники тиснуть на ваших людей? Яку атмосферу ви творите в організації?
  4.     Як організувати середовище для resielience. Організація, яка навмисне підтримує різноманіття, включає людей з різним досвідом, є сильнішою. Якщо ваша організація складається, наприклад, лише з жінок чи чоловіків – це вже слабинка. Важливо мати цінності, які підсилюють стійкість. Чи ваша організація має цінності? Чи люди знають про них, чи лише ви? Лише тоді, коли ці цінності непохитні, можна якісно оцінити дії, і ви будете менше вагатись у спірних питаннях. Якщо немає візії, то потім вже марно питати про стратегію, бо ваш мозок просто більше так не працює. 
  5.   Важливо робити стратегічне планування, SWOT-аналіз з визначенням сильних та слабких сторін, можливостей та загроз для вашої організації.
  6.     Повідомлення заздалегідь. Як інформувати людей правильно про загрози, які на них чекають (війна, терористи і тд)? Канада вирішила бути чесною, але обирати обережні слова і думати про форму подачі. Бо в якийсь день ми мусимо дати відсіч терористам і ми маємо бути готовими. Таким чином ми вирощуємо стійкість нації. Коли комунікація просідає, ви одразу відчуваєте це по різних сферах свого життя.
  7.     Реакція на надзвичайну ситуацію. Що станеться з вашим життям, коли трапиться НС? Планування реакції знижує рівень стресу. Треба вчитись реагувати на стрес, аби знати алгоритм дій і при потребі мати план.

Також Лариса Ґаладза поділилася персональними лайфхаками, які підтримують стійкість: Малі речі допомагають зробити великі речі. Сон – це ваш друг. Шукайте тишу та спокій. Не соромтесь того, щоб відпочивати на відпочинку. Давайте собі час, щоб відновитися.

Лариса Ґаладза (Larisa Galadza) – канадська дипломатка, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні. Свій шлях у державній службі розпочала ще у далекому 1996 році, працюючи у Міністерстві національної оборони в Канаді. Вже невдовзі обіймає керівні посади в Міністерстві громадської безпеки Канади, а надалі – в Кабінеті в Бюро Прем’єр-міністра, потім – у Міністерстві з питань імміграції, біженців та громадянства Канади.