Законодавчі зміни у воєнні часи – Юрій Корнага, Axon Partners

На час війни держава прийняла рішення підтримати бізнес і оперативно прийняла низку нормативно правових актів з метою створення більш сприятливих умов ведення підприємницької діяльності. Про деталі таких змін нам розповів Юрій Корнага, партнер, керівник практики корпоративного права та оподаткування в юридичній компанії Axon Partners, ментор стартапів CfE UCU.

Як працює спрощена система оподаткування у воєнний час?

Однією з ключових змін, яка відбулася це глобальна зміна ставки оподаткування, яка раніше була доступна у вигляді третьої групи спрощеної системи оподаткування лише для субʼєктів невеликого підприємництва. У зв’язку з розгортанням повномасштабної війни, держава прийняла рішення піти назустріч усьому бізнесу, зменшивши ставку з 5%, що була на 3 групі, до 2%. Для того, щоб скористатися цією можливістю потрібно відповідати низці критеріїв, основним з яких є ліміт доходів для бізнесу. Він не має перевищувати 10 млрд грн протягом одного календарного року. 

Також законодавчо зменшено кількість видів бізнесу, які не могли користуватися системою спрощеного оподаткування. До цього списку  належать підприємства, які займаються азартними іграми, обміном валют, підакцизними товарами, іноземні компанії тощо.  

Податкові перевірки та відповідальність в умовах сьогодення й особливості ведення обліку і звітності. 

На час воєнного стану платники податків повністю звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податків або ж неподання звітів. Проте, варто розуміти, що у випадку несплати податків в той час, коли рахунок був активний, тобто були прибутки, розрахунки й були кошти для того, щоб сплатити податки, існує ймовірність того, що працівники податкової інспекції будуть ставити запитання щодо доцільності користування можливістю несплати податків. 

Та попри все, наразі закон є однозначним і він каже, що ви можете не платити податки та не подавати звіти на час воєнного стану. 

Хоча, якщо у вас є змога вчасно сплатити рахунки, тоді не варто відкладати цю справу на потім. Це слугуватиме підтримкою нашої країни, а саме її економічного фронту, у боротьбі з окупантами. Це вже, мабуть, більш морально-етичне, а не виключно юридичне, питання.

Обговорюючи питання ймовірних правопорушень, варто зазначити, що на час воєнного стану податкові перевірки є неможливими. Проводяться зараз тільки два типи перевірок:

  • Камеральні перевірки, які фактично не потребують вашої участі та здійснюються податківцями на підставі поданих вами декларацій, уточнень до декларацій тощо. 
  • Фактичні перевірки, які стосуються низки різних таких явищ, як обіг готівки, розрахункові касові операції, ліцензії, свідоцтва, а також трудові договори. 

Щодо відповідальності, то протягом усього воєнного стану та трьох наступних місяців після його завершення, не будуть застосовуватися жорсткі санкції за будь-які порушення, які трапилися в цей час або раніше. Також не нараховується пеня за несплату єдиного соціального внеску, а та, що вже була нарахована списується. У разі мобілізації працевлаштованих штатних працівників, ви можете не сплачувати ЄСВ (єдиний соціальний внесок) за ту кількість осіб, що була мобілізована до лав ЗСУ. Питання щодо РРО наразі теж заморожене, на впровадження реєстратора розрахункових операцій та відповідальність за неправильне користування законодавчо передбачені пільги. 

Зупинився перебіг всіх податкових строків протягом дії воєнного стану. Проте, коли ми говоримо про зупинення строків, потрібно розуміти, що це двосторонній процес, тобто строки зупинилися не виключно для платників податків, а й для самої податкової. Відповідно, якщо податкова має заборгованість вам або ж розглядає якесь із ваших звернень і не дала відповіді своєчасно, доведеться зачекати, адже так працює дана норма закону.

Щодо звітності, то її можна не подавати протягом усього воєнного стану та 90 днів опісля його завершення. Також є багато пільг, пов’язаних з податком на додану вартість, звільнення від ПДВ для підприємств, які перейшли на спрощену систему оподаткування. 

Зміни трудового законодавства, зокрема, обліку робочого часу, термінів щодо виплати заробітної плати тощо. 

Тут також відбулася низка змін, але варто розуміти, що трудове право регулює відносини виключно між суб’єктом господарювання (ФОП, ТОВ, акціонерне товариство і т.д.) і працевлаштованими штатними одиницями. Тобто між ФОПом та умовним працедавцем, яким ми іноді можемо вважати контрагента, відносини регулюються на комерційній основі, господарським та цивільним законодавством.

Одна з основних змін, що відбулися є те, що у роботодавців зʼявилася можливість розірвати договір з працівниками, у звʼязку з ліквідацією підприємництва. Варто також памʼятати, що для використання цієї опції у роботодавця мають бути вагомі причини, як, до прикладу, знищення майна підприємництва у результаті ведення бойових дій. Працівники також отримали можливість звільнитися у день подачі заяви на звільнення, якщо для цього теж є об’єктивні обставини. 

Друга важлива зміна в трудовому законодавстві говорить про те, що дозволяється переведення працівника для виконання іншої роботи з метою ліквідації бойових дій. Та я припускаю, що всі ми є свідомі люди і розуміємо, що в нас війна. Тому в населених пунктах, де є значні руйнування на підприємствах, люди спільними зусиллями намагаються усунути їх наслідки без обов’язкових законодавчих норм.

Наступною зміною є те, що під час воєнного стану, можна звільнити працівника фактично за будь-яких обставин, окрім як відпустка по догляду за дитиною та пологи, що є особливо важливим в контексті працевлаштування держслужбовців.

Ще однією вагомою зміною є збільшення тривалості робочого тижня з 40 до 60 годин, якщо в цьому є потреба. Хоча, з огляду на очевидний спад економічної активності, на жаль, не дуже багато бізнесів, зараз мають таку потребу. Окрім цього, можна залучати до роботи працівників у святкові та вихідні дні, проте це лише на час воєнного стану.

Наступним важливим моментом, є дозвіл на призупинення або затримку виплати заробітної плати через воєнні дії. Тобто за сучасних обставин законодавство не передбачає несення кримінальної відповідальності, але натомість наголошує, що для невиплати заробітної платні, підприємство має мати вагому причину, як, до прикладу, неспроможність своєчасної видачі зарплатні. При цьому слід зважати, що під “відсутності можливості” мається на увазі не припинення ділової активності, а відсутність коштів для виплат. 

І ще однією важливою зміною є те, що станом на сьогодні дозволяється застосування праці жінок на посадах, що вимагають важкої фізичної діяльності. Варто зазначити, що потреба в цій законодавчій нормі може бути не так пов’язана з підприємницькою діяльністю, як з об’єктами критичної інфраструктури, як, наприклад лікарні, комунальні підприємства, які займаються ліквідацією наслідків руйнувань.

Додаткові заходи підтримки бізнесу.

Насправді не так вже і багато заходів підтримки бізнесу було втілено, окрім тих які ми пригадали вище. Є безліч ініціатив, проте поки ці ініціативи не втілені у закон, постанову Кабінету Міністрів України чи інший нормативо-правовий акт це всього лиш ініціативи. Сподіваємося вони будуть прийняті вже найближчим часом, а наразі розглянемо ті нововведення, якими вже можна користуватися: 

  1. Працевлаштування внутрішньопереміщених осіб. Це дає змогу роботодавцю отримати компенсацію від держави в розмірі двох мінімальних заробітних плат за перші два місяці, що станом на сьогодні складає 6,5 тисяч гривень за місяць. 
  2. Тимчасове переміщення підприємств з постраждалих після війни регіонів передбачає безкоштовне забезпечення переїзду підприємства, підбір відповідних площ та підтримку в підборі працівників в місці нової дислокації. Проте наданий момент конкретних дієвих механізмів щодо всіх пунктів наразі не існує і самі нормативні акти не є деталізовані. 
  3. Кредитування підприємств за програмою «5-7-9%». Це можливість отримати кредит на рефінансування, терміном максимум 5 років. 

Переглянути відеозапис вебінару можна за посиланням.