Багато ідей залишаються лише ідеями, так ніколи й не зреалізувавшись. Так і в бізнесі: аби задум розвинути у проект та розпочати його втілення, часто потрібен поштовх. Для випускників програми з інновацій та підприємництва Львівської бізнес-школи УКУ таким поштовхом стала бізнес-освіта. LvBS та програма MS in Innovations and Entrepreneurship презентують серію статей про ідеї, що стали успішним бізнесом завдяки освіті, про розвиток і труднощі, з якими зіткнулись їх автори.
Фото Олександра Фразе-Фразенка
Героїнею нашої історії є кінорежисерка, поетка, художниця Ольга Фразе-Фразенко. Закінчила навчання на магістратурі в LvBS на програмі з інновацій та підприємництва влітку 2016 року. У той час, коли в Україні всі лише твердять про занепад кіноіндустрії, завдяки цілеспрямованості та наполегливому навчанню у Львівській бізнес-школі УКУ, Ольга зуміла втілити свій задум – відкрити продакшн-студію OFF Laboratory, за плечима якої вже не один відзнятий фільм. Як їй це вдалося, Ольга розповідає далі:
Усе розпочинається з ідеї…
«Ми з Олександром (чоловік Ольги, – ред..) постійно щось знімали: від домашніх відео до записів культурних заходів, на яких були або учасниками, або глядачами, або організаторами. Так поступово це заняття стало частиною нас самих. Наразі ми зосередились на документалістиці, поставили за мету розповісти деякі важливі забуті чи незнані широкому загалу історії, оновити інформацію про українських митців, зокрема поетів, заповнити деякі прогалини. Для нас було важливо, аби документалістика перейшла на новий рівень, тому намагаємось робити документальне кіно високохудожнім, акцентувати увагу на цивілізаційних здобутках українських поетів з цілого світу, руйнувати стереотип про вторинність нашої культури та літератури, позбутись комплексу меншовартості українців.
… а завершується – реалізованим продуктом
Відтак народилася студія-продакшн, назва якої складається з абревіатури наших імен OFF та слова Лабораторія, яке з одного боку натякає на експеримент, а з іншого (завдяки частці off) – говорить про вихід за межі самої лабораторії, за межі кабінету, монтажної кімнати, як завгодно. Інноваційність OFF Laboratory полягає у підході до творення продукту: висока якість відео та швидкість виконання роботи. Крім того ми не говоримо ані про етнічність, ані про нарочитий патріотизм). На сьогодні ми вже маємо відзняті фільми про українських поетів: «Чубай» (2014), «Дім на сімох вітрах. Портрет Василя Махна» (2015), «Акваріум в морі. Історія Нью-Йоркської Групи Поетів» (2016); фільм на соціальну тематику «Я Бачу» (2015); короткий поетичний фільм «Ім’я Води» та багато інших. Для західного світу не є таємницею, що розвиток суспільства і культури – взаємопов’язані процеси, тому для нас культура – важливе явище і процес, тому в культурі працюємо. Ми, команда OFF Laboratory, прагнемо зберегти та популяризувати найкращі зразки української культури за допомогою мови кіно, яка зараз промовляє найширше та найгучніше. Ми дуже поспішаємо зараз, аби встигнути зберегти те, що може легко вислизнути і ми, українці, знову втратимо щось важливе.
Про освіту як невід’ємну частину реалізації задумів
Освіта завжди є шляхом до зростання. Те, що перестає розвиватись, починає поступово гинути. Тому вважаю, що навчання, розвиток, вдосконалення є процесами життєво необхідними. І хоча, раніше я скептично ставилась до бізнес-освіти, не натрапляла на справжні історії успіху, зараз на власному прикладі і прикладі колег пересвідчилась, як це насправді працює. Я творча людина і мені були конче необхідні деякі дороговкази та алгоритми, інструменти та приклади.
Гадаю, що мені пощастило бути молодим підприємцем і отримати такий «стартовий пакет» знань та умінь саме у Львівській бізнес-школі УКУ. Я бачу, як страждають керівники компаній, які збудували бізнес, багато досягли, але в певний момент «вперлись в стелю». Саме для цього потрібно продовжувати навчання протягом всього життя.
До та після навчання у LvBS
До навчання у LvBS у нас було бачення, візія того, як може виглядати продакшн, чим саме ми хочемо займатись, були відзняті сотні годин відео. Коли я прийшла на програму, то Олександр Фразе-Фразенко, який є основним двигуном OFF Laboratory, вже відзняв повнометражний документальний фільм «Чубай», гучна прем’єра якого відбулась у вересні 2014 року. Я на той момент мала стабільну «роботу в офісі». Але попри це, ми багато знімали разом, писали сценарії, робили розкадровки та багато-багато іншого, проте я не наважувалась покинути основну роботу і повністю заглибитись у власну справу. Це було одним з перших уроків бізнес-школи: готовність приймати ризик. Після першого модуля на програмі я звільнилась…
Уперше в житті я відчула, що втрапила у дуже правильне місце, що саме цього я шукала, що думки, якими я жила впродовж року чи навіть довше, слід якомога швидше перетворити на реальність. Я гадаю, що це було ідеальним збігом багатьох факторів: нашого бажання працювати в сфері культури та кіно, готовністю до великих змін, наявністю середовища однодумців у бізнес-школі та отримання відповідних знань та практичних навичок в ході навчання. Другий урок від бізнес школи – запускати життєздатний проект якомога швидше і перевіряти, підвищувати його ефективність уже в процесі роботи. Так і відбувалось: у мене був продакшн (команда з двох осіб, назва, логотип та досвід зйомок), навчальні модулі, під час яких я отримувала щоразу нові інструменти та можливості для побудови бізнесу, тобто надання ефективної форми нашим ідеям. Третім уроком було навчитись використовувати бізнес-модель (бізнес-канву) – супер-інструмент, який я постійно застосовую для всіх проектів. Те, що дозволило мені надати певної структури майже всім процесам, які відбуваються навколо будь-якої ідеї.
За два роки студія OFF Laboratory зросла від двох засновників до команди з семи професіоналів. Попереду величезне поле для роботи, ми розвиваємось, але тепер завжди знаємо, до кого звернутись за порадою та й самі можемо дещо порадити.
Про плани, розвиток та нові вершини
Зйомки та презентації фільмів OFF Laboratory успішно відбувались у Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго, Бостоні, Кембриджі, Вроцлаві, Варшаві, Любліні, Львові, Тернополі, Києві та інших американських та європейських містах у 2014- 2016 роках. Зокрема, у листопаді 2015 року пройшла презентація стрічки «Я Бачу» у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку за підтримки Постійного Представництва України до ООН; у квітні 2016 року в Польщі відбулась європейська прем’єра стрічки «Акваріум в Морі. Історія Нью-Йоркської Групи Поетів».
У Нью-Йорку, Чикаго, Кембриджі, за участі поетів-засновників Нью-Йоркської Групи, пройшли прем’єрні покази фільму «Акваріум в Морі. Історія Нью-Йоркської Групи Поетів». В Україні відбувся фестиваль «Велике повернення Нью-Йоркської Групи» з показом фільму, літературними вечорами та лекторієм – масштабна подія, яка була реалізована завдяки величезним зусиллям Юрія Кучерявого, Вікторії Лучки та Василя Махна, разом з якими ми над проектом працювали. 2017 – повеземо стрічку до Риму та Парижа.
23 грудня в Києві буде українська прем’єра фільму «Я Бачу», до якого додано тифлокоментар, що уможливить перегляд стрічки людьми з порушеннями зору. Стрічка «Я Бачу» стоїть окремо від інших наших проектів, проте є не менш важливою, оскільки розповідає про подолання стереотипів, руйнування кордонів в головах та долання реальних та вигаданих перешкод: стрічка про вело-мандрівку Україною, яку здійснили люди з порушеннями зору. Музику до фільму записали «Піккардійська Терція».
Щодо планів, то триває наша робота над циклом документальних повнометражних фільмів «Поети», який плануємо завершити за два роки. До циклу, крім уже знятих, увійдуть стрічки: «Пан Ніхто. Портрет Ігоря Калинця», «Лишега Танцює», «Океан Барка», «Casi Desnudo». Портрет Юрія Тарнавського», «Дім Емми» та ін. Гадаю, кожен з цих фільмів здивує українського глядача. В подальшому думаємо про перехід у художнє кіно, проте документалістику не покинемо.
Про успіх як складову бізнесу
Успіх – доволі пластичне поняття, яке по-різному можна вимірювати і в житті, і в бізнесі. Якщо говорити про OFF Laboratory, то цей бізнес ми вважаємо справою свого життя. Він не створений для того, аби бути вигідно проданим, він не створений для нагромадження капіталу чи гри на ринку. Основним для нас є місія, яку ми виконуємо. Тут пригадується славна цитата, яку приписують Айнштайну, а насправді вона належить соціологу Вільяму Брюсу Камерону, який сказав: Not everything that can be counted counts, and not everything that counts can be counted. В цьому сенсі ознакою нашого успіху є, маємо надію, наш внесок у культуру, в розвиток суспільства, самоідентифікацію українців, побудову нових цінностей, який колись, можливо, вдасться вирахувати за допомогою регресії чи якогось іншого інструменту.
Довідка: Ольга Фразе-Фразенко – кінорежисера, поетка, художниця. Живе у Львові. Є автором поетичної збірки «Музей іграшок» та книги віршів «Ім’я Води», фільми «Я Бачу», «Ім’я Води», випускниця LvBS.
