Українському малому і середньому бізнесу корисно звернутись до досвіду Німеччини, зокрема познайомитися з поняттям Mittelstand. Що це таке, як це працює? Як це допоможе виходити на експортні ринки, водночас задовольняючи потреби місцевих клієнтів? Про це далі у матеріалі з лекції міжнародних експертів Niclas Rufer (GIZ, Німеччина) та Fabian Bernhard (EDHEC Business School, Франція) у межах міжнародної конференції «Сімейний бізнес: відповідальність крізь покоління», організованої Львівською бізнес-школою УКУ та Центром сімейного бізнесу LvBS.
Mittelstand (Міттельштанд) – це малий і середній родинний бізнес, один з основних факторів успіху німецької економіки. Чому Міттельштанд є дуже важливим, в тому числі, і для майбутнього економіки України, і для інновацій, і розвитку експорту?
99,7% німецьких бізнесів входять у категорію Мітельштанд. 70% працівників у Німеччині працюють на малих і середніх підприємствах. 60% податків йде саме від них, тому вони є дуже важливими суб’єктами господарської діяльності. Багато з них є сімейними бізнесами і мають велику історію. Отож, малий і середній бізнес – це і є суть німецької бізнес-моделі як країни. І Volkswagen та Porsche не були б такими успішними, якби не було поза тим малого і середнього підприємництва.
Як працює модель німецького Міттельштанду? Звичайно, тут є свої переваги, але й виклики. Ви знаєте багато компаній сімейного бізнесу, це Audi, BMW, Haribo, Adidas – що належав братам Адольфу і Рудольфу Даслерам, які створили компанію, а пізніше вони розійшлися і брат почав бізнес Puma. Отже, Міттельштанд є основою німецької економіки і тут ми говоримо не про розмір цих компаній, а про ті підприємства, які вже вийшли на міжнародний рівень і займають свою особливу нішу, є світовими експертами, чемпіонами у своїй вузькій ніші. Вихід на глобальні ринки є надзвичайно важливим фактором. Як приклад – підприємство Kassbohrer, вони спеціалізуються на виробництві снігоприбиральної техніки; компанія Fuchs, яка займається мастилами, чи компанія Faber Castell (канцелярські товари). Або Freudenberg, які працюють у сфері очисних матеріалів, компанія Karcher (прибиральна техніка), компанія JDN, яка виробляє обладнання для побудови тунелей. Усі ці підприємства стали чемпіонами в своїй індустрії, адже зайняли дуже вузьку, особливу нішу. Саме це стоїть за моделлю німецького Мітельштанду. 
Також ключову роль відіграє орієнтованість на постійні технологічні інновації. Якщо ви власник малого чи середнього сімейного бізнесу – ви не думаєте про те, щоб заробити 1 млн євро і купити модне Феррарі, ви думаєте про те, аби інвестувати у майбутнє, розвиток свого підприємства, в дослідження, інновації, технічний прогрес, в освіту (щоб правильно передати свій бізнес наступному поколінню) і т. д. Є маленькі підприємства на 20 осіб, які 30% свого прибутку витрачають на інновації та дослідження. Власники таких компаній розуміють – вкрай важливо постійно, безперервно думати про майбутнє. Звичайно, держава, влада, університети мають забезпечити наукову, дослідну інфраструктуру для МСБ, адже неможливо все робити на базі одного підприємства. Бізнес-школи та університети також можуть допомагати у цих процесах. Потрібно створювати такі мережі, де підприємства, як партнери, співпрацюють з великими компаніями, як Porsche. Ці гіганти – помітні, але вони були б нічим без тих маленьких бізнесів, які думають з перспективою на майбутнє, і дуже важливо, щоб ці великі компанії ставилися до них, як до рівних, тоді успіх чекатиме усіх.
Дуже важливим є розподіл власності і контролю. Коли ви є власником свого бізнесу – ви ризикуєте, оскільки поклали «всі яйця в одну корзину». Будь-який фінансовий інвестор розуміє, що потрібно зробити портфоліо різних інвестицій, щоб мінімізувати ризик. Однак сімейний бізнес все вкладає у себе, відповідно несе набагато більші ризики. Виклики також є і у питаннях відповідальності, прийнятті великих рішень, передачі повноважень. Сімейні бізнеси переважно мають плоску ієрархію, низьку складність бізнесу і дуже швидкий процес прийняття рішень, оскільки працівники і сім’я мають унікальні зв’язки. Дуже часто самі власники працюють на своїх фабриках та підприємствах, вони просто спілкуються зі звичайним персоналом. Однак є різниця, коли у вас 15 працівників – і коли ви розростаєтеся до 50. Тоді вже важко знати всіх поіменно, цікавитися справами дітей своїх працівників, важко зберегти відчуття, що робочий колектив – ніби члени сім’ї. У великих корпораціях працівники і не розраховують на таке ставлення, а в сімейних компаніях – це, фактично, must.
Ще один важливий аспект німецького Міттельштанд: попри те, що вони є глобальними гравцями, вони тісно пов’язані з місцевими громадами, місцевими ринками і клієнтами. Вони інтегрують ці ринки в інновації, відбувається постійна взаємодія з клієнтом. Які у вас потреби? Як ми можемо їх задовольнити? Як ми можемо їх покращити? Ці питання і відповіді на них – і є унікальним фактором сімейного бізнесу.
Наступний надважливий елемент – це сильний соціальний капітал. Ви маєте ставитися до своїх працівників та постачальників набагато краще, якщо ви залежите від громади. Тут варто розглянути наступну тему: люди, які займаються фінансами і знають, звідки береться прибуток – розуміють як приймати раціональні рішення. Однак це не завжди стосується сімейного бізнесу. Наприклад, одна сімейна компанія, приблизно у 5 тис. працівників, у період кризи найняла консалтингову компанію, яка порадила власникам провести скорочення, що у тому випадку було справді необхідно, з раціональної точки зору. Утім рішення у сімейному бізнесі не завжди є раціональними і зрозуміти їх можна лише, заглибившись туди. Отож власник цієї компанії, а це була пекарня, пояснив свою позицію так: «Я розумію, що я міг би більше отримати прибутку, але люди, яких я звільню, це люди, які купують мій хліб і, якщо я звільню чийогось сина, я позбудуся цілої сім’ї клієнтів».
Якщо ви проживаєте в сільській території, а німецькі компанії часто розташовані саме у селах, дуже важко знайти і привабити працівників, які є новаторами, мають високу кваліфікацію. В Україні також є ця проблема, коли найкращі таланти хочуть поїхати за кордон – важко привернути нові молоді кадри. Особливо, коли це стосується сільської території, яка менш приваблива для молодих освічених людей. Такі виклики – це не є щось унікальне для Німеччини чи України, вони, звичайно, є в кожній країні: і в Італії, де 93% всіх компаній – це сімейні підприємства. І навіть у США, де є ідея акціонерного капіталу, всеодно: понад 90% – це є сімейний бізнес. 
Сімейні підприємства існують у будь-якій сфері і в будь-якій індустрії. І від інших вони відрізняються, в першу чергу, культурою та цінностями, а часто ця культура залежить від тривалості бізнесу, та про це – у наступних публікаціях.
За матеріалами доповідей Фабіана Бернхарда та Нікласа Руфера на міжнародній конференції LvBS «Сімейний бізнес: відповідальність крізь покоління», що відбулася 1 червня 2019 року.
*Довідка: Центр сімейного бізнесу LvBS створений для того, аби актуалізувати питання ефективного управління сімейним бізнесом і побудови наступництва у сімейних компаніях в Україні. Центр сімейного бізнесу LvSB є одним з наукових центрів Львівської бізнес-школи УКУ, що стежить за світовими тенденціями та пропонує актуальні рішення для українського бізнесу з його реаліями.
