У межах книжкового клубу, створеного для об’єднання випускників Бізнес-школи УКУ довкола спільного читання та обміну досвідом, відбулося обговорення концепцій системного мислення. Головним спікером зустрічі виступив Юліан Чаплінський – відомий архітектор, урбаніст, колишній головний архітектор Львова та заступник міністра, а нині CEO компанії AVR Development та випускник програми Key Executive MBA Бізнес-школи УКУ.
Зустріч Книжкового клубу проходила в компанії AVR, а розмова стосувалася ідей книги Пітера Сенджі «П’ята дисципліна. Майстерність та практика зростання організації, що навчається» та їхнього прикладного застосування в управлінні сучасною організацією. Учасники рефлектували про трансформацію бізнесу, боротьбу з цинізмом та пошук системних рішень у складні часи.
Компанія як жива екосистема
Юліан Чаплінський переконаний, що сучасний бізнес має відійти від жорсткої ієрархії на користь моделі, яку він порівнює з природним середовищем. Він зазначає, що системне мислення дозволяє бачити не лінійні зв’язки, а складні взаємозалежності.
«Парадокс полягає в тому, що п’ята дисципліна ніби про бізнес, який вимагає завжди точності, а насправді можна уявляти компанію як тропічний ліс. Там усе ніби хаос, але все працює злагоджено, і всім добре – і комашці, і леву, і пальмі. Я розумію, що це про молекулярну структуру, яка постійно рухається, і це те, що нам потрібно зрозуміти найперше».
Такий підхід став основою для трансформації його власної компанії: у 2015 році бренд «Чаплінський і партнери» перетворився на AVR Development, де фокус змістився з особистості лідера на командну взаємодію та спільну відповідальність.
Ця ідея викликала жвавий відгук у присутніх. Зокрема, учасники дискутували про те, як важливо лідерам «відпускати» контроль, даючи системі можливість саморегулюватися.
П’ять дисциплін, подолання опору та культура рефлексії
Значна частина обговорення в межах книжкового клубу була присвячена п’яти складникам самонавчальної організації: системному мисленню, особистій майстерності, ментальним моделям, спільному баченню та командному навчанню. Кураторка програми MBA Валерія Козлова відкрила також техніку рефлексій, зокрема EQ Boost Юліан Чаплінський назвав шостою дисципліною.
Учасники дискусії зауважили, що найбільшим бар’єром для інновацій часто стає не відсутність технологій, а опір самої системи. Вони підкреслили, що жорсткі інструкції та «терор на ефективність» через занадто чіткі KPI можуть блокувати розвиток, перетворюючись на невидимі «стопори».
Юліан Чаплінський наголосив на основі власного досвіду, що головною перешкодою для інновацій часто є закритість та «мовчазна згода» всередині колективу. Системне мислення допомагає ідентифікувати фактори, що гальмують розвиток, і перетворювати їх на важелі росту. Одним із найбільш небезпечних «стоперів» він вважає цинізм, який руйнує організаційну культуру.
«Цинік – це розчарований ідеаліст, і така людина може стати стопором для всієї системи. Ми намагаємося витісняти цинізм через командні ігри, воркшопи та відкритість, оскільки результат у групі завжди кращий, ніж коли ти малюєш щось сам. Якщо людина схильна до ідеалізації, вона легко вигорає, тому важливо через рефлексію повертати її в робочий стан».
Зрештою, учасники погодилися, що подолання опору можливе лише тоді, коли в команді існує відданість правді та дозвіл на продуктивний конфлікт ідей. Як зазначили під час розмови випускники Бізнес-школи, люди чинять опір не самим змінам, а тому, що їх змінюють без їхньої згоди. Саме тому спільне формування бачення є критично важливим для успіху будь-якої трансформації.
У відповідь на ці виклики спільнота розглянула практику впровадження культури відвертих рефлексій, яка допомагає долати страх та закритість у колективі.
«Ми починаємо і закінчуємо наші наради короткою рефлексією: з чим прийшли і з чим ідемо. Коли люди не бояться сказати, що вони відчувають страх через список завдань або сумують через невдачі, це неймовірно спрацьовує. Коли ми розуміємо емоційний стан одне одного, ми нарешті можемо чути і формувати спільне бачення без зайвих бар’єрів», – ділиться Юліан Чаплінський.
Такий підхід дозволяє перетворити сухий робочий процес на систему, яка постійно навчається відчувати емоції одне одного та бути відкритою до нових ідей.
Економіка знань та «вічна компанія»
Досвід навчання Юліана на програмі MBA безпосередньо вплинув на фінансові показники бізнесу. Він навів приклад, як одна ідея щодо зміни підходу до клієнта, сформована під впливом навчання, принесла компанії 50 000 євро доходу. Більше того, системність дозволила автоматизувати процеси: створений в AVR відділ R&D розробив плагіни, що скорочують час проєктування зі 120 годин до одного кліку.
Урбаніст підсумував, що його амбітна мета – створення «вічної компанії», яка зможе ефективно функціонувати незалежно від засновників, спираючись на міцну базу знань та цінностей.
«Бути лідером-візіонером – це не проголошувати промови і надихати війська. Мій день дуже схожий на день будь-якого керівника. Бути лідером-візіонером означає розв’язувати щоденні проблеми, завжди пам’ятаючи про своє бачення».
Завершуючи зустріч книжкового клубу, учасники підкреслили, що саме середовище Бізнес-школи УКУ створює той «ґрунт», де теоретичні концепції з книг світового рівня стають дієвими інструментами трансформації українського бізнесу.
