Дводенна бізнес-програма на BestsellerFest 2026 «Архітектура української стійкості: від культури до оборони – як утверджується суб’єктність держави», організована вперше Бізнес-школою УКУ та видавчинею Мар’яною Савкою у Львові. У межах фестивалю учасниками стали провідні підприємці, військові, науковці та урядовці.
Учасники дискусій шукали відповіді на екзистенційні виклики: від зміцнення національної та когнітивної безпеки й переосмислення історичного досвіду меценатства до розбудови стійких бізнес-інституцій, розвитку оборонних технологій і ролі книги у формуванні корпоративної культури.
Співпраця Бізнес-школи УКУ та засновниці BestsellerFest і випускниці магістерської програми «Бізнес-адміністрування» Мар’яни Савки народилася з філософської метафори, привезеної з подорожі до Італії.
«Коли ти стоїш на вершині Міланського собору, то розумієш: люди, які будували цю величну споруду багато століть, точно не знали, яким він буде у фіналі. Але вони будували. Сьогодні ми, українці, зводимо власний собор стійкості. Його непорушним фундаментом мають бути наша культура та ідентичність – інакше вся архітектура просто розсиплеться, не маючи міцності».
Підвалини українського дому
На одному майданчику фестивалю спільнота Бізнес-школи УКУ, випускники та меценати об’єдналися навколо спільної мети – переосмислити роль гуманітарного сектору як критичної інфраструктури національної безпеки.
Перша дискусія за участі генерального директора Інституту фронтиру Євгена Глібовицького та письменника, бійця полку Азов.one Павла Дерев’янка за модерації Юліана Чаплінського зосередилася на вихідних даних національного будівництва. Учасники першої панелі спробували оцінити унікальні характеристики українського суспільства, які дозволяють тримати удар, а також виявити загрози.
Архітектор, урбаніст та випускник магістерської програми «Бізнес-адміністрування» Юліан Чаплінський закликав замислитися про приховані загрози, що підточують самі основи нашої ідентичності, порівнявши їх із підземними водами:
«Як архітектор, я знаю: з чого б ми не починали проєкт, ми завжди стартуємо з вихідних даних. І коли ми говоримо про собор нашої стійкості, головне питання — як запобігти тим водам, що підмивають його фундамент? Як нам усім разом випрацювати спільну модель запобіжників, які зупинять течії, що розмивають підвалини нашої ідентичності?»
Ці течії, за словами самих спікерів, є передусім кризою свідомості та тривалим перебуванням у чужому когнітивному просторі. Євген Глібовицький, аналізуючи XX століття та стартові умови сучасної України, підкреслив, що попри всі інфраструктурні та історичні травми, ми маємо напрочуд спроможне суспільство:
«Ми маємо унікальні вихідні дані – фактично дуже північноамериканську країну на європейському континенті, з нехарактерним для континентальної Європи набором уявлень про приватну ініціативу й персональну участь. Ми вийшли з катастрофічного XX століття, тому все, що відбувається зараз, порівняно з минулим, сприймається нами легше. Найкраще нас характеризує одна проста дефініція: українці – це звичайні люди, які роблять незвичайні речі», – рефлексує Євген Глібовицький.
Проте щоб звичайні люди продовжували робити незвичайне – потрібна глибока світоглядна робота. Письменник та військовий Павло Дерев’янко наголосив, що не можна обмежувати підготовку громадян лише військовим вишколом, бо справжня стійкість починається зі смислів. Ця внутрішня свідомість безпосередньо впливає на те, як ми ставимося до власної держави та її інституцій.
Розуміючи це, українське суспільство випрацьовує нові механізми дієвої солідарності, де бізнес стає надійним тилом для армії.
«Мені дуже імпонує нова корпоративна культура в Україні, коли бізнес не може існувати ізольовано від війни. Це стає новою нормою: ви не просто організовуєте подію, а робите її з донатами; ви не просто продаєте товар – ваш товар приносить користь Силам оборони. Наприклад, з кожного проданого примірника моєї трилогії “Видавництво Старого Лева” перераховує 20 гривень до фонду Азов, і за 2025 рік так вдалося зібрати майже мільйон гривень», – ділиться письменник.
Будівничі видимого і невидимого
Ця нова норма солідарності бізнесу та культури насправді має історичне коріння. У модерованій розмові про українське меценатство XIX–XX століть декан-засновниця Бізнес-школи УКУ та проректорка зі стратегічного розвитку УКУ Софія Опацька, професорка Наталя Кривда та літературознавиця Ірина Старовойт шукали відповідь на те, на які історичні фундаменти може опертися сучасний бізнес.
Зокрема, Ірина Старовойт запропонувала переосмислити роль меценатів, які інвестували в інфраструктуру, що пережила імперії й війни:
«Тих людей, яких ми сьогодні згадуємо – Семиренків, Ханенків, Чикаленків – варто називати будівничими видимого й невидимого. Вони не були невидимими, а плоди їхньої праці слугують нам досі. Нам пощастило менше, ніж іншим націям, бо наші капітали постійно руйнували. Але ми фенікси, жар-птиці – ми відроджуємося з попелу там, де ніхто не очікує».
Спадковість цього процесу вимагає від нас усвідомлення ідентичності не як даності, а як постійної внутрішньої праці. Голова Наглядової ради УКФ Наталя Кривда наголосила, що культура та освіта є головними наскрізними інструментами її формування.
«Ідентичність – це вибір. Це щоденний референдум. Головним гравцем на полі формування національної ідентичності є освіта – наскрізна, від дитячого садочка до постдипломної освіти».
Проте державна чи меценатська підтримка не повинна породжувати патерналізм і споживацтво, вважає декан-засновниця Бізнес-школи УКУ та проректорка зі стратегічного розвитку УКУ Софія Опацька. Вона підкреслила, що благодійність має будуватися на засадах взаємності та дієвості.
«Як нам побудувати взаємодію так, щоб не виховувати в суспільстві патерналізм? З одного боку, ми маємо уникати надмірних очікувань і вимог до тих, хто займається благодійністю, ніби вони комусь щось «зобов’язані». З іншого – у людей не повинно виникати ілюзії, що їм самим узагалі нічого не треба робити, бо хтось прийде й усе вирішить. Меценатство та благодійність – це завжди про двосторонню відповідальність».
Фестиваль BestsellerFest відбувся вдруге. У його межах було понад 120 подій: презентації новинок, обговорення бестселерів, літературні дискусії, публічні інтерв’ю та читання.
Бізнес-програма мала важливу благодійну складову. Окрім заклику долучитися до масштабного збору «Східний бар’єр» на 250 мільйонів гривень для 12-ї бригади спецпризначення «Азов» НГУ, кожен гість автоматично став меценатом.
Ми закликаємо спільноту Бізнес-школи УКУ також долучитися до великої благодійної мети BestsellerFest – збору коштів на закупівлю та передачу книг для бібліотек у деокупованих і постраждалих громадах України.
