У Бізнес-школі УКУ відбулися підсумкові презентації напрацювань студентських команд в межах суспільно орієнтованої практики, що засвідчило, як набуті знання творять реальну цінність для важливих українських ініціатив. В межах навчального року магістри програми “Менеджмент маркетингової діяльності” працювали над запитами та розробляли маркетингові й управлінські рішення для трьох соціально значущих проєктів: галереї “Shum Art Gallery”, майстерні кейсеваків “Frame” та громадського простору «Софійський схил».
Студенти продемонстрували вміння використовувати набуті під час навчання знання у роботі над реальним проєктом, працювати в командах, готовність та можливість творити позитивні соціальні зміни в громаді та суспільстві.
Галерея «Шум»: мистецтво як доступне перезавантаження
Робота над проєктом “Shum Art Gallery” дозволила виявити основні бар’єри відвідуваності: потенційні відвідувачі часто відчувають страх перед «елітарністю» мистецьких просторів. У ході дослідження студенти з’ясували, що люди бояться виглядати некомпетентними, і цей психологічний дискомфорт є значно сильнішим за ціну квитка чи територіальну віддаленість. На основі цього інсайту команда запропонувала нове позиціонування – галерею як місце для короткого культурного перезавантаження містянина.
Зокрема, елементом стратегії став формат «експрес-інтелекту», що пропонує візит на 15-20 хвилин із обов’язковим супроводом куратора, який пояснює складні сенси простою мовою. Це дозволяє інтегрувати мистецтво у звичний щоденний маршрут людини, роблячи його таким самим зрозумілим, як похід за кавою.
Представниця замовника Юлія Николин підтвердила цінність погляду ззовні.
«Ми вдячні за цей погляд збоку, адже звикли фокусуватися переважно на аудиторії досвідчених поціновувачів. Ви об’єктивно розставили акценти на слабких сторонах і допомогли нам знайти свою нішу».
Проведений аналіз та дослідження дозволили команді сформулювати конкретні пропозиції щодо позиціонування галереї та практичні рекомендації для відповідної комунікації.
Майстерня Frame: подолання невидимості евакуації
Виявленим викликом для майстерні Frame, яка переобладнує цивільні автомобілі в евакуаційні авто для фронту, стала так звана «ментальна прогалина». Дослідження студентів показали, що люди добре розуміють момент поранення й етап госпіталізації, але шлях між ними – евакуація – залишається для суспільства невидимим. Головною ідеєю стратегії стало гасло «Робимо невидиме видимим», де Frame стає головним голосом цієї категорії, а основним завданням – зробити видимою не лише організацію, а й саму тему евакуації.
У межах роботи над проєктом студенти продемонстрували опанування методів дослідження та володіння сучасними інструментами у сфері свого фаху. Команда глибоко занурилася в тему та перебувала в активній взаємодії з замовниками. Провівши якісні та кількісні дослідження, напрацювала конкретні стратегічні рішення для майстерні “Frame”, виокремила пріоритетні дії та визначила кроки їх реалізації.
Команда не лише розробила комунікаційну модель, а й надавала консультативну підтримку під час підготовки фандрейзингового ривка в межах збору на три мільйони гривень та допомогла впровадити конкретні механіки персоналізації збору. Наприклад, замість абстрактних прохань про допомогу запропонували створення імен для кожного кейсевака й просування методом до меншої цілі.
Представниця майстерні Євгенія Мочарник поділилася успіхом:
«Ми вирішили оформити фінальний етап збору таким чином: за донат на справу ми залишаємо ім’я благодійника на самому кейсеваку. Завдяки цій механіці та новим меседжам ми зібрали мільйон гривень за трохи більше ніж за два місяці».
Кейс Frame став яскравим прикладом формування у студентів етичної свідомості, відповідальності, готовності допомагати важливим у час війни ініціативам та впливати на зміни в суспільстві.
«Софійський схил»: створення екосистеми довіри
Громадський простір «Софійський схил» на території храму Святої Софії у Винниках поєднує три виміри: духовний, культурно-інтелектуальний і соціальний. Місце, де людина зустрічає себе, іншу людину та Бога. У ході роботи команда магістрів зрозуміла кілька ключових викликів проєкту та дійшла висновку про потребу ширшого позиціонування як екосистеми для всієї сім’ї, адже відвідувачі сприймали його фрагментарно – або лише як кав’ярню, або як освітній хаб, або як релігійну спільноту. Запропонували систематизувати та структурувати комунікацію, а також звернути увагу на використання потенціалу наявної аудиторії.
Головною обіцянкою бренду стало прийняття без осуду та створення безпечного середовища для розвитку всієї родини. Команда розробила детальний «будинок повідомлень», який структурує комунікацію для різних сегментів: від молодих пар до зайнятих сімей, пропонуючи кожному свій рівень залученості — від простого гостя кав’ярні до активного партнера спільноти. Це дозволило замовникам побачити свій проєкт як систему, що масштабується завдяки довірі та «сарафанному радіо».
Студентам вдалося на професійному рівні вербалізувати те, що раніше існувало лише як інтуїтивне передчуття. Представник проєкту Роман Пендюк відзначив фаховість студентських напрацювань, сказавши:
«Ви зуміли влучно назвати та фахово продемонструвати те, що ми роками уявляли в голові. Результат перевершив наші очікування, адже ви допомогли нам зупинитися, усвідомити масштаби проєкту та побачити правильний шлях для подальшого розвитку».
Робота над цим проєктом стала прикладом не тільки допомоги в розвитку соціально значущої ініціативи, але й прикладом того, як може трансформуватися розуміння проблеми та фокус співпраці, коли глибше розуміння клієнта завдяки якісним дослідженням дозволяє викристалізувати сприйняття простору та подальші шляхи розвитку.
Знання в практичному втіленні та соціальний вплив
Глибинний сенс такої співпраці магістрів та представників соціально значущих проєктів розкрила керівниця напрямку суспільно орієнтованого навчання в УКУ Христина Рутар, підкресливши, що суспільно орієнтоване навчання є в ядрі освітньої програми «Менеджмент маркетингової діяльності» Бізнес-школи УКУ. За її словами, у роботі трьох студентських команд чітко простежуються три методологічні складові ефективного підходу: синхронізація цілей, цикл емпіричного навчання та рефлексії, а також результативність і вплив.
«Студенти вирішували не симуляційні завдання, а працювали з реальними запитами організацій. При цьому маркетинговий інструментарій застосовувався для досягнення конкретного соціального ефекту: від оптимізації комунікації евакуації до капіталізації соціокультурних просторів. У цьому й полягає методологічна витонченість методу — поєднання академічних цілей з аналізом соціального контексту. Такий підхід готує управлінців нового типу, здатних прораховувати довгострокові суспільні наслідки своїх рішень», – зазначила Христина Рутар.
Синергія освіти та соціального впливу
Завершення презентацій показало, що практика суспільно орієнтованого навчання в Бізнес-школі УКУ є важливою для обох сторін. Студенти отримують досвід роботи зі складними соціальними контекстами та обмеженими ресурсами, а замовники – стратегічні інструменти для масштабування свого впливу. Як підсумували організатори, це не лише про виконання завдань, а й про роботу з соціально значущими проблемами та створення екосистем довіри, які вже сьогодні змінюють Україну на краще. Для майбутніх студентів це реальна можливість побачити, як професійна експертиза стає силою, здатною робити невидиме видимим і створювати сенси там, де вони найбільше потрібні.
