Бізнес-школа УКУ та Книжковий клуб UCU Business School Alumni запрошують вас 7 жовтня на відкриту подію «Майбутнє, якого ми прагнемо» за однойменною книгою.
У межах події відбудеться відкрита дискусія з Вахтанґом Кебуладзе, українським філософом, перекладачем, публіцистом та упорядником і відповідальним редактором книги «Майбутнє, якого ми прагнемо», Софією Опацькою, деканом-засновницею та Головою Наглядової ради Бізнес-школи УКУ, проректоркою зі стратегічного розвитку Українського католицького університету, Мирославом Ціздином, випускником програми Key Executive MBA Бізнес-школи УКУ, активним учасником Книжкового клубу UCU Business School Alumni. Модеруватиме подію — Марія Титаренко, письменниця, медіадослідниця, викладачка і засновниця магістерської програми з медіакомунікацій Українського католицького університету.
«У Книжковому клубі ми обираємо актуальні книги і теми, про які треба говорити сьогодні заради нашого завтра. Цього разу ми запланували відкриту зустріч, на яку може прийти кожен і долучитись до обговорення книги, чи навіть ширше — до теми майбутнього, якого ми прагнемо. Тож запрошуємо до дискусії та спільного творення», — ділиться Олена Созанська, засновниця Книжкового клубу випускників Бізнес-школи УКУ.
Після дискусії продовжимо обговорювати тему «Майбутнє, якого ми прагнемо» через формат World Cafe, де об’єднаємо учасників за столиками з різною тематикою, складовими нашого майбутнього, як-от освіта, культура, політика, бізнес, в обговоренні та презентації проєктів, які можна віднести до таких, що «творять» майбутнє.
Після цього учасники Книжкового клубу випускників продовжать обговорення у закритому колі клубу.
Дата і час: 7 жовтня, 17:00
Місце проведення: м. Львів, вул Стрийська, 29а, Центр Митрополита Андрея Шептицького, 002 аудиторія
Для участі необхідно зареєструватися:
Розклад:
17.00-18:30 Відкрита дискусія на тему: «Майбутнє, якого ми прагнемо» за участі Вахтанґа Кебуладзе, Софії Опацької, Мирослава Ціздина з модерацією Марії Титаренко
18:30 -20.00 World cafe, обговорення за столами з темами, складовими нашого майбутнього: освіта, культура, політика, і бізнес.
20.00-21.00 Закрите обговорення книги учасниками Книжкового клубу випускників.
Довідка:
Майбутнє, якого ми прагнемо – так звучить тема Генеральної Асамблеї ООН 2020 року, і вона стала відправним пунктом цієї збірки есеїв. Десятеро українських інтелектуалок й інтелектуалів поміркували про майбутнє України та світу, наші мрії та страхи, а також зв’язок прийдешнього із минулим. Різні погляди та голоси сплітаються в цілісну картину, яка спонукає ще раз запитати себе про те, що чекає на нас попереду.
Завантажити електронну версію можна безкоштовно тут.
Есеї написані в межах проєкту Українського ПЕН та translit e.V. «Онлайн-резиденція для німецьких перекладачів». Видання підготовлено за підтримки Українського культурного фонду та програми «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» Фонду «Пам‘ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ). Джерело
Також додаємо декілька думок авторів збірки:
- «Ця книжка звучить як діалог, ба більше — як полілог. Авторки та автори, не домовляючись, полемізує одне з одним або продовжують думки одне одного.Голоси звучать подеколи оригінально й неповторно, а подеколи як відлуння інших голосів, як обертони мелодії єдиного наративу.» Вахтанґ Кебуладзе
- «Матерія майбутнього примарна. Його завжди ще немає, і водночас воно завжди вже є у наших прагненнях, мріях, страхах і побоюваннях. Воно настає невідворотно і зникає, перетворюючись на теперішнє, а згодом — на минуле. Тож чи не є головним модусом людського існування прагнення майбутнього, яке вже майже настало попри те, що його ніколи не буде?» Вахтанґ Кебуладзе
- «Цікаво. як далеко можна втекти від себе в майбутнє?» Катерина Ботанова
- «Українці думають передусім про майбутнє — саме тому, що позаду немає жодної «золотої доби». І вкрай популярною для сучасної української ідентичності є ідея «початку з чистого аркуша»». Володимир Єрмоленко
- «Українці мають складні стосунки з майбутнім. Величезною є прірва між тим, яким ми уявляли своє майбутнє — і яким воно насправді ставало. Нашу історію анексували, наше майбутнє ампутували: імперія змушувала нас жити у вічному теперішньому, без своєї власної пам’яті та своєї власної надії.» Володимир Єрмоленко
- «Ми не тільки сподіваємося на наше майбутнє — ми приблизно знаємо, яким воно буде. Воно занадто часто повторювалося, щоб ми мали якісь ілюзії. Ми знаємо, що рано чи пізно буде знову війна з імперією, знову придушення нашого прагнення свободи — і знову його відродження. Весна, літо, осінь, зима — і знову весна.» Володимир Єрмоленко
- «Гадаю, на нас усіх чекає доволі непростий шлях у невідоме. Говорю, знову ж таки, очевидні речі, але йти цим шляхом доведеться всім, незалежно від віку та бажання рухатися вперед. Майбутнє так чи інакше розраховане на всіх. І на старше покоління, яке нікуди, звісно ж, не подінеться, яке далі буде відстоювати свої уявлення про світ, впливаючи на майбутнє цілої країни. І на покоління сьогоднішніх сорокарічних, яке так ефектно прийшло до влади в країні і, як видається, виявилось абсолютно до цієї влади не готовим. І, звісно ж, майбутнє гостинно чекає на наймолодших — тих, хто ще ні про що по-справжньому не здогадується.» Сергій Жадан
- «Нас лякають три можливості майбутнього: Майбутнє, в якому нас не буде, Майбутнє, в якому не буде згадки про нас, Майбутнє, в якого не буде майбутнього.» Вахтанґ Кебуладзе.
Як відбуваються зустрічі Клубу, дивіться у Меморандумі.
Переглянути список книг на 2024 рік можна тут.
