Війна здійснює такий тиск, який може змусити змінитись навіть військовослужбовців старої школи. Україна зіткнулася саме з такою ситуацією, оскільки вона продовжує боротьбу з Росією щодо Криму та інших територій. У корпоративному світі підприємства також можуть опинитися в конкурентній війні. Топ-керівництво компаній може дечого навчитися в українських військових командирів. Зокрема, так вважають: Софія Опацька, проректор з науково-педагогічної роботи Українського католицького університету та засновник Львівської бізнес-школи; Андрій Рождественський, виконавчий директор Центру лідерства університету і викладач програм напряму лідерська та організаційна поведінка в бізнес-школі; і Вероніка Саврук, PR-менеджер соціальної пекарні «Горіховий дім» та випускниця бізнес-школи.
Детальніше читайте у їхній публікації спеціально для Knowledge@Wharton.
Війна, на жаль, є знайомим словом для України, яка перебуває в конфлікті з Росією протягом останніх чотирьох років. Раніше перебуваючи у складі Радянського Союзу, Україна успадкувала залишки Радянської Армії, яка діяла за інерцією протягом чверті століття і не мала розвитку. Військові, таким чином, занадто довго перебували під негативним впливом старих лідерів, які звикли використовувати традиційні методи.
Але російська агресія в 2014 році змусила країну переосмислити свій підхід до боротьби, переглянути формування довготривалої стратегії, здійснення тактичних або оперативних кроків належним чином, а також – як керувати людьми. У результаті цього, українська армія трансформує свою традиційну ієрархію, створюючи нові стилі та моделі лідерства.
Так чого бізнес може навчитися у військових, які змушені змінюватися в умовах неспокою та невпинних змін? Ми ділимося прикладами та роздумами добровольчого батальйону української армії, який за короткий проміжок часу зміг впровадити якісні підходи.
Для належного аналізу ми б хотіли використати модель лідерства, яка враховує не тільки здібності, але й характер. Здібності включають навички стратегії, управління людьми, керування організацією та інші ділові питання. Характер включає в себе 11 чеснот, а саме: запалу, співпраці, покірності, людяності, послідовності, відваги, стриманості, відповідальності, трансцендентності, справедливості, розсудливість, а також зобов’язання. (Див. «Розвиток лідерського характеру»/ «Developing Leadership Character» by Mary Crossan, Gerard Seijts, Jeffrey Gandz, January-February 2012 issue of Ivey Business Journal, Ivey Business School, Western University, London, Ontario, Canada.)
Характер та здібності
Останні 25 років показали, що у кількох грандіозних справах (Enron, Tyco та ін.) навіть кваліфіковані лідери з різних секторів призвели до того, що їхні організації зазнали краху через певні слабкості характеру. Хороший характер має вирішальне значення в процесі прийняття рішень, а також у створенні і залученні команди, та формуванні довіри між усіма зацікавленими сторонами. Тому помилковим було б недооцінювати важливість характеру.
«Українська армія трансформує свою традиційну ієрархію, створюючи нові стилі та моделі лідерства»
Запал і відвага – це ті чесноти, які здобули широкого визнання як у війні, так і в умовах ділової конкуренції. Але як щодо таких рис характеру, як послідовність, відповідальність і покірність? Давайте послідовно розглянемо кожну з цих рис характеру.
Послідовність
Що таке послідовність? Це коли ваші слова відповідають вашим діям. Послідовність збільшує довіру між лідером та його командою. Український командир з позивним «Білотур» ділиться цією історію: «Наша батарея мала дуже сумлінного, працелюбного та творчого командира, але йому не вистачало послідовності. Мені довелося звільнити його з керівної посади, оскільки його дії були занадто непередбачуваними. Ми ніколи не довіряли йому, оскільки не були впевнені, яким буде його наступний крок. Надзвичайно важливо, щоб ваші дії як лідера були послідовними, і тоді люди довірятимуть вам».
На війні командирам надзвичайно важливо завоювати довіру тих, кого вони ведуть. Іноді репутації командира як надійного лідера буде достатньо, щоб солдати відправились на високо ризиковані операції, оскільки вони знають, що лідер не підведе їх, він піклуватиметься про команду і ніколи не зрадить їхні спільні цінності. Те саме можна сказати і щодо підприємств чи організацій – послідовність допомагає лідерам формувати довіру серед прихильників. Дослідження показує, що послідовність є однією з найважливіших чеснот для вищого керівництва. («Значення чесноти у верхніх ешелонах» / «The value of virtue in the upper echelons», John J. Sosik, William A. Gentry, Jae Uk Chun, 2012.)
Відповідальність
Відповідальність або підзвітність – це ще одна важлива чеснота. «Білотур» розповів цю історію про друга, який не міг чітко спілкуватися з командою: «У якийсь момент йому стало важко пояснити своїм підлеглим логіку його прийняття рішень. Він був надзвичайно талановитою та розумною людиною і міг без зусиль реалізовувати різні стратегії, але не знав, як правильно передати чи пояснити свої рішення. Коли солдати запитали: «Чому ми повинні це зробити?», він відповів: «Тому що я так сказав». Цієї фрази було достатньо, щоб втратити довіру в очах членів його підрозділу. Цей приклад навчив мене, що діяти потрібно не в такий спосіб».
Лідер повинен бути відповідальним перед підлеглими. Коли люди відчувають, що вони є частиною команди, вони стають впевненими в лідері, самі в собі та у своїх колегах. Вони розуміють, що те, що ви виконуєте як лідер, відповідає найкращим інтересам групи. Якщо лідер перестає бути відповідальним, команда починає сумніватися в тому, наскільки його дії дійсно сприяють досягненню їхніх цілей. Люди все ще будуть робити так, як їм кажуть, але це відбуватиметься за рахунок втрати командної єдності та старанності.
Важливо нести відповідальність не лише перед командою, але й перед громадою. Для української армії добровольці відіграють дуже важливу роль. Можна заявити, що більшість ключових технологічних успіхів вдалося досягти саме завдяки їм. «Працюючи з добровольцями, я зрозумів, що, звітуючи їм, я отримую інший рівень довіри та допомоги. Я пам’ятаю, як надіслав їм відео про наші найуспішніші перемоги. Вони бачили, що допомога, яку вони надали нашим підрозділам, призвела до конкретного результату – знищення ворога,»– сказав «Білотур». «Ця відповідальність дозволила нам досягти іншого рівня довіри та взаємодії з добровольцями».
Підзвітність лідера також відіграє важливу роль у запобіганні корупції. За даними звіту про дослідження «Темна сторона лідерства», проведеного в 2014 році Авророю де Соуза Уоттерс з Коледжу (Aurora de Souza Watters) цивільної служби в Сінгапурі, поведінка лідерів, що слугує задоволенню їх власних інтересів, зменшує підзвітність і прозорість вибору та дій. Тому підзвітність є життєво важливою для всіх сфер, особливо державної служби та політики.
Покірність
Покірність – це ще одна важлива риса лідерства. «Білотур» зазначає, що коли він прибув до добровольчого батальйону старшим офіцером, «мною командував 19-річний хлопчина, який лише декілька місяців служив у армії. Я вийшов зі своєї зони комфорту, але моя мета, незважаючи на все інше, була – служити моїй Батьківщині. Я навчився примиритися з [ситуацією], змирився з даним ходом дій і успішно пройшов це [випробування] на покірність».
«Послідовність допомагає лідерам формувати довіру серед прихильників»
Покірність складається з самосвідомості, скромності, постійного навчання та самоповаги, пристрасті, вдячності, поваги і вразливості, а це – прямий шлях до розвитку, як зазначають Кроссан (Crossan), Сейджтс (Seijts) і Ґандз (Gandz). Якщо лідери хочуть досягти великих досягнень, які матимуть глобальний вплив, їхні его і амбіції повинні залишатися на задньому плані.
Врешті-решт, хоча це і важливо мати велику ідею та великі цілі, які можуть об’єднувати людей, саме володіння гарною освітою, досвідом, правильними навичками та відповідною культурою і структурою, швидше за все, в довгостроковій перспективі приведуть до перемоги, аніж просто пафос, особливо якщо ти розумієш сильні сторони противника.
Українське цифрове перетворення
Світ змінюється, тому потрібно використовувати і впроваджувати нові технології, щоб бути на крок попереду конкурента або противника. Звичайно, що застосування нових технологій не відбувається протягом ночі, і це не завжди легко.
По-перше, існує потреба у зміні мислення. Перед тим, як навчитись справлятись з технологіями, нам слід змінити наше мислення, і лише тоді технології зможуть працювати для нас, зміцнюючи нашу перевагу над конкурентами. Велике бажання перемоги дозволило українським командувачам вивести армію на якісно новий технологічний рівень. Вони створили принципово нові комунікації, нові алгоритми прийняття військових рішень, оцінки операційної обстановки та ін.
Завдяки цим технологічним новинкам українська армія мала змогу боротися і понести менші втрати, що є надзвичайно важливим у військовий час. Невдалий бізнес втрачає гроші, але на війні – втрачають життя.
Ден Ґлесснер (Dan Glessner), віце-президент компанії Digital at Genpact, у своєму блозі в 2017 написав , що «Мислення є основою розвитку стратегії, створення культури та управління змінами. Наслідки цього нового цифрового мислення дозволять лідерам керувати за прикладами та створювати культури, де швидкість (напр., короткі “спринти” на противагу довгим циклам планування), навчання (напр., швидка зупинка і прийняття рішень на основі даних), а також уповноважування (напр., довіра до працівників та партнерів з екосистеми) є важливими складовими».
Як показує досвід війни, навіть з найбільш освіченими, професійними людьми при кермі, ви програєте, коли працюватимете зі старими технологіями. Кращі люди виявляються безпорадними, нездатними протистояти ворогу. Але завдяки кращим технологіям та інноваціям, ви можете перемогти ворога, який має більше людських ресурсів на полі бою.
Розвиток персоналу
Завдання лідера або командира полягає в тому, щоб організувати підготовку солдатів якомога приближено до фактичних бойових дій, щоб детально відтворити елементи битви. Важливо, щоб у команді були люди, які мають бойовий досвід, і не тільки можуть поділитися цим досвідом, але і створити найбільш відповідні умови до реального бойового контексту. Це дозволяє вам навчатися з великою увагою і бути на найвищому рівні бойової готовності.
Однією з характерних рис війни є висока непередбачуваність. Карл фон Клаузевіц (Carl von Clausewitz) у своїй книзі «Про війну» (1832) назвав це явище «туман війни». Він писав: «Війна – це область невизначеності; три чверті факторів, на яких ґрунтуються дії на війні, є огорнуті туманом більшої або меншої невизначеності». З розвитком технологій, бізнес-світ став більш швидким і менш передбачуваним – все більш схожим на поле битви.
Військова абревіатура VUCA (Volatility (непередбучуаність), Uncertainty (невизначеність), Complexity (складність) та Ambiguity (неоднозначність)) часто використовується цивільними менеджерами та лідерами, які визнають, що певні елементи, які роблять солдатів готовими до бойових дій, можуть бути застосовані до умов бізнесу.
Лі Гауде (Leah Houde) і Стів Махалі (Steve Mahaley ) з компанії Duke Corporate Education у своїй статті «Як підготувати лідерів до того, що буде далі? Досвід – найкращий вчитель» дійшли висновку, що практичне навчання є одним з найбільш ефективних методів підготовки лідерів до сучасної реальності. Контекст – це ключова частина практичного навчання, тому що «оскільки світ продовжує ставати все складнішим, більш невизначеним і менш передбачуваним, стало очевидним, що те, що добре вдається в одній ситуації, не означає, що вдасться в іншій». Отже, одним з ключових елементів для підготовки лідерів є відповідність навчального досвіду до потреб та контексту бізнесу.
«Найкращим способом перемогти ворога є правильно змоделювати і передбачити його дії»
Хоча майбутнє залишається непередбачуваним, нам слід враховувати навички, які будуть необхідними протягом наступних п’яти-десяти років, на основі тенденцій, визначених у таких звітах, як «Майбутні робочі місця» Всесвітнього економічного форуму. Згідно з цим звітом, трьома головними навичками, необхідними для Четвертої промислової революції (об’єднання цифрових, фізичних та біологічних світів), є – комплексне вирішення проблем, критичне мислення та креативність.
Стратегія
Лідери повинні діяти в потрібному контексті, але вони також потребують правильної стратегії. Відсутність стратегії та плану дій є подібною до передачі своєї зброї ворогові чи конкурентові. Стратегія є настільки важливою, що всі члени команди повинні її розуміти.
На війні, як і в бізнесі, потрібні люди, які можуть продемонструвати бажання бути лідером незалежно від посади, яку вони обіймають. Якщо лідер не має стратегії, а команда не розуміє стратегічного наміру групи, стає неможливо сформувати план нападу або план дій.
Коли всі члени команди розуміють стратегічні наміри лідера, це сприяє формуванню сильної групи, яка є гнучкою та лояльною під час кризи або змін. Стратегія, що базується на спільних цінностях, може стати ключовою конкурентоспроможною зброєю, але цінності не перебувають у корпоративних структурах – вони живуть у людях.
Найкращим способом перемогти ворога є правильно змоделювати і передбачити його дії. Якщо ви не поважаєте свого противника, ви не зможете змоделювати поведінку, тому що ви перестанете вивчати та досліджувати її. Повага означає ніколи не недооцінювати свого ворога.
Сунь Цзи чудово заявив, що якщо ви знаєте свого ворога та себе, то ви не поставите себе під удар в сотні боїв. Якщо ви не знаєте свого ворога, але знаєте себе, ви один раз виграєте, інший – програєте. Якщо ви не знаєте ні ворога, ні себе – ви ставитимете себе під удар в кожному бою.
Уроки війни
Війна, як і бізнес, відбувається у ширшому контексті геополітичних, економічних та соціальних подій. Війна – це час постійного стресу та змін, коли плани та комунікації знищуються, інструкції виконуються неправильно, інформація розуміється невірно, виникають непередбачувані ситуації та робляться помилки.
Однак, у широкому контексті, хаос створює можливості.
Добровольчі батальйони в українській армії сприяли утворенню нової та міцнішої армії в дуже важкий для країни час.
Роль лідера – бути пильним, щоби помітити навіть найменшу користь.
Тому важливо вміти швидко змінювати тактику, коли змінюються обставини, ефективно використовувати зовнішні фактори та створювати переможні сценарії.
