У сучасному управлінському світі межа між стабільністю та хаосом стає дедалі тоншою, що вимагає від керівників переосмислення самої природи лідерства. Сьогодні це поняття виходить далеко за межі формальних посад, охоплюючи організаційну етику, стратегічну візію та здатність вирішувати в умовах повної невизначеності.
В межах магістерської програми Управління організаціями, які впливають (Master in Managing Impact-Driven Organizations) Бізнес-школи УКУ відбувся навчальний курс з лідерства, який був побудований на інтерактивній взаємодії, командній роботі та спільній рефлексії над реальними кейсами. Своїм баченням лідерських компетенцій та етичних орієнтирів зі студентами ділилися викладач курсу Андрій Рождественський та запрошені гості – декан-засновниця Бізнес-школи УКУ та проректорка зі стратегічного розвитку УКУ Софія Опацька та адвокат і ветеран Масі Найєм.
Андрій Рождественський: «Лідер — це адміністратор енергії змін»
Навчальний модуль із Андрієм Рождественським розпочався як відкрита бесіда, де кожен студент міг запропонувати власне бачення середовища, в якому середовищі сьогодні працює український бізнес. Сам викладач виступив у ролі модератора, допомагаючи аудиторії провести межу між різними типами управлінських викликів. Спільно з групою вони розбирали кейси – від паливної кризи 2022 року до викликів впровадження штучного інтелекту – щоб продемонструвати, як змінюється роль керівника залежно від обставин.
Для Андрія Рождественського першочерговим завданням лідера є правильна ідентифікація середовища, оскільки складні виклики неможливо вирішити старими технічними методами. Він наголошує, що стиль керівництва має залежати від типу виклику: помірного, критичного чи складного (адаптивного):
«Помірні ситуації складають 90% нашого повсякдення і потребують лише раціонального розрахунку. Натомість адаптивні виклики виникають там, де ще не існує готової експертизи, тому завдання лідера — правильно діагностувати контекст, щоб не намагатися вирішити складну проблему застарілими методами».
Обговорюючи методи управління, Андрій Рождественський звернув увагу на те, що в умовах хаосу контроль має поступитися місцем довірі та компетентності. Він познайомив студентів із принципом Mission Command, який дозволяє зберігати гнучкість завдяки децентралізації влади.
«Це управління наміром, коли ви максимально децентралізуєте владу і даєте право людям на місцях ухвалювати рішення самостійно. Лідер задає спільне розуміння того, чому і що має бути зроблено, залишаючи свободу у виборі способу виконання».
Важливою умовою такої автономії є висока професійність команди, яка здатна діяти самостійно. Андрій Рождественський розглядає компетентність як фундамент для творчого вирішення проблем. Лише поєднання високої кваліфікації з атмосферою довіри дозволяє команді діяти автономно, не боячись помилятися та брати на себе відповідальність за пошук нових рішень
«До імпровізації допускають людей, які мають високу компетентність, адже лише професіонали здатні до успішної групової імпровізації. Якщо у вашому колективі помилки не толеруються, то ініціатива повністю заглушається, що веде до системного вигорання».
Зрештою, роль лідера полягає не у володінні усіма відповідями, а в здатності спрямовувати енергію команди в правильне русло. Це вимагає чесності перед собою та іншими:
«Справжнє лідерство — це здатність показувати реальність без ілюзій, якою б важкою вона не була. Лідер — це адміністратор енергії змін, який може не мати всіх відповідей, але вміє ставити правильні питання».
Масі Найєм про етику, відповідальність та смиренність
Спілкування з Масі Найємом стало глибокою розмовою про внутрішню силу лідера, впродовж якої студенти активно цікавилися питаннями справедливості та особистої життєстійкості. Масі ділився досвідом, відповідаючи на запитання аудиторії – від реінтеграції ветеранів до балансу між довірою та контролем в управлінні. Він підкреслив, що в цивільному житті лідерство – це передусім результат свідомого вибору, який автоматично накладає на людину тягар відповідальності за наслідки. Він зазначає, що в цивільному житті ця роль є добровільною, але безкомпромісною:
«Я зробив вибір іти воювати, і це моя відповідальність, яку я маю нести далі без звинувачень обставин чи інших людей. Справжня лідерська стійкість проявляється у вмінні бути стриманим у критичному стані та діяти через неймовірну любов до людей. Вміння і розуміння того, що ти будеш дивитись своїм людям в очі, дають натхнення залишатися здоровим і відповідальним лідером».
Особливий резонанс в аудиторії викликала розповідь Масі про організаційну етику. Він навів приклад із власної компанії, де ціннісний фундамент виявився важливішим за операційні процеси.
«Ми довели свою нульову толерантність до корупції на практиці, звільнивши партнера за три години після спроби дати хабар. Лідер має передавати власні цінності колегам, і якщо в компанії відбуваються етичні порушення, це означає, що лідер не до кінця впорався зі своєю функцією. Написати політику на папері недостатньо – важливо мати контакт із собою і керуватися внутрішньою гармонією».
Організаційна етика стає тим орієнтиром, який дозволяє компанії зберігати цілісність у найважчі часи. Для підтримки внутрішньої рівноваги лідер має навчитися працювати з власним его, що робить його менш вразливим до зовнішніх атак. Масі порівнює це з «повітряною кулькою», яку варто вчасно здути:
«Чим більш роздута повітряна кулька нашого его, тим більше голочок зовнішньої реальності вона на себе приймає. Якщо ж кульку здути через практику смиренності, то ви виводите себе з-під удару, стаючи менш вразливим для критики».
Внутрішня стійкість керівника, на думку Найєма, базується на глибокому розумінні людської природи та здатності знаходити мир у собі. Це дозволяє вести команду навіть у стані крайньої втоми:
«Дуже бажаю вам знайти мир в собі, адже це наша основна задача зараз. Якщо ми знайдемо цей мир, все інше буде трошки легше навіть серед втомлених і неекологічних людей».
Софія Опацька про кейс Андрея Шептицького та екосистемне лідерство
Заняття з Софією Опацькою було побудоване як розбір кейсу в групах. Під наставництвом студенти досліджували, як митрополит Андрей Шептицький виступав промотором створення середнього класу та української суб’єктності. Учасники дискутували про те, як у часи повної розрухи вдалося створити систему, що вистояла десятиліттями.
Софія Опацька розкрила ідею «як будувати рідну хату» через розвиток економічної суб’єктності.
«Одне з послань Митрополита Шептицького: суспільство, яке не має власного промислу і торгує чужим, завжди залишатиметься вбогим. Він спонукав українців до кооперації як до партнерства, від якого виграють всі учасники. Сучасною бізнес-мовою ми б пояснили, що чим ближче ти до споживача в ланцюгу створення цінності, тим суб’єктним ти є».
Центром дискусії став порятунок Земельного іпотечного банку у 1927–1928 роках. Головний висновок, до якого приходять студенти під час аналізу цієї ситуації, – в умовах критичного виклику лідер має діяти не просто як менеджер, який гасить пожежу, а як будівничий екосистеми. Шептицький продемонстрував, як репутація та соціальний капітал дозволяють реалізовувати плани, що здаються неможливими: врятувавши банк, він одночасно створив джерело сталого розвитку для освіти та культури.
Цей підхід підкреслює важливість довгострокової перспективи, де бізнес не існує сам по собі, а підсилює ширші суспільні інституції. Саме така стратегія дозволила українським структурам вистояти навіть під тиском репресій. Як наголошує Софія Опацька:
«Шептицький мислив категоріями десятиліть, створивши структуру, яка надавала довготривалі іпотечні кредити. Він розумів: щоб людина могла сама на свою долю впливати, їй треба відповідно до цитати: «Помагати убожшому не лиш з дня на день, але як можете, так поможіть, щоби він міг з біди двигнути ся та станути на своїх власних ногах. Давайте убожшому спосібність до заробку, – научіть єго, покажіть му, як би він сам міг свою долю поправити».
За цією «архітектурою» стоїть глибоко ціннісне лідерство митрополита. Саме такий інтегрований підхід – коли лідер генерує прогрес для всієї системи, а не лише для окремого підрозділу – і визначає спадщину Шептицького як екосистемного провідника.
Станьте лідером, який творить зміни
Сьогоднішні виклики вимагають від управлінців зрілості та готовності до трансформації. Магістерська програма «Управління організаціями, які впливають» (Master in Managing Impact-Driven Organizations) Бізнес-школи УКУ створена саме для тих, хто прагне керувати системно, базуючись на цінностях та посилюючи позитивний вплив на суспільство.
